Про локдауни і наше вічне «як / то буде», розпочав свій допис у Фейсбук, радник ОП, Михайло Подоляк.

Або ж – «всі ці репресії від нічого роботи». Карантин «вихідного дня» не подобається. Дуже. Роздрібному бізнесу та найбільш «всезнаючим мерам», яких точно не проведеш на популізмі (іронія).

Реальна глобальна ситуація їм явно не указ. Якщо сплеску захворюваності (особливо важких обструктивних, зливних форм) не буде – вони чемпіони, які не дали «вбити» сервісний бізнес. Якщо ж занадто великий сплеск буде (а він буде, тому що «вірусна» логіка невблаганна) – вони обов’язково звинувачуватимуть центральні органи влади в недостатній підготовці до відбиття вірусної атаки.

Не себе і не тому що дозволили знищити превенції, всі ці розриви дистанцій, забезпечити заборону масових заходів, масковий режим. Точно адже, мери відразу тихенько поповзуть в кущі, щоб відсидітися. Винен же буде тільки центр. Адже в усьому світі тільки у нас не вистачає ліжок, ліків, лікарів. А ось в інших країнах все ідеально підготовлено і заплановано …

Але тоді маленьке злісне питаннячко напрошується). А чому багато розвинених (набагато вище нас розвинених і набагато більш грошовитих) країн прямо зараз вдаються або готуються вдатися до тотального логдауну? На воду дмухають? Або в змові якій беруть участь? Або просто сильно дурніші мера будь-якого нашого містечка? Адже світ цивілізований до локдаунів постійно вдається. Особливо і насамперед до тотальних.

Тому що хочуть розірвати ланцюжки заражуваності і тотальну ж заповнюваність ліжок лікарняних зупинити. Простіше простого. Тому що розуміють причини і наслідки. Сама по собі захворюваність не така страшна, як страшний відсоток важких форм, які потребують обов’язкової госпіталізації. Чим більше важких, які на дві-три тижні міцно займають ліжко, тим менше шансів зупинити наростаючу катастрофу і розвантажити лікарні. Просто нікуди буде відправляти важких і нікому їх рятувати. І це розуміють всі іноземні системи охорони здоров’я. Ніколи не вистачить ліжок під таку тривалість важких форм і під таке стрімке наростання числа заражень …

У нас же все обговорюється тільки через призму політичної доцільності і банального містечкового популізму. Я про супротивників будь-яких локдаунов. Так, розумію – сервісний бізнес (ресторани, кафе, кіно) повинні вижити. Але вижити повинні, перш за все, лікарні. Втім, мова трохи про інше. Про комунікації. Ми занадто ліберальні). Вважаю, що кабмінівській (мозівській) команді потрібно дещо чіткіше розставляти акценти.

Головні опоненти у них тільки окремі мери. Які вважають, що нічого ніде не відбувається. На мій погляд, досить зробити дві речі. Перше: записати ролики з місцевих лікарень. З ковідних відділень. Щоб особисто і у всіх фарбах подивилися на неіснуюче. На хворих, яких багато. На їх страждання … Не просити треба, а особисто кожному показати, що нас чекає, якщо не розривати ланцюжки … І друге: виразно пояснити публічно, що таке особиста відповідальність за енний відсоток важких форм і високу смертність.

Підтримав президента і блогер та юрист Михайло Шнайдер:

Друзі, а Ви ніколи не замислювалися про те, скільки випробувань випало на долю Володимира Зеленського, за досить таки короткий термін його Президенства.
Війна, світова економічна криза, страшна пандемія коронавирусу і хвороба – ось далеко не повний список події, всього лише трохи більше ніж за один рік.
Для лідера будь-якої держави, це дійсно серйозні Випробування.
Це справжні іспити на зрілість і Стійкість.
І скажу гранично відверто, Володимир Олександрович здав буквально кожен з Них.
Незважаючи на найжорстокішу протидія всіляких любителів шоколаду і їм подібних, президент довів народу України, що він може адекватно і оперативно реагувати на проблеми і виклики і знаходити шляхи їх Вирішення.
Зеленський довів нам, що він ставить інтереси нашої держави і інтереси кожного Українця, на ПЕРШЕ МІСЦЕ.
Президент довів нам, що він відбувся як політик і справжній лідер однієї з найбільших Європейських Держав.
Респект вам Володимир Олександрович.
І якнайшвидшого Одужання.
Все у вас обов’язково ВИЙДЕ.

Джерело: korupciya.com