Українці обурені новим трудовим кодексом: 1 вихідний і урізання прав
Намічаються масові протести
Анна Романова Автор
В Конфедерації профспілок України говорять про масові порушення
Хвиля масштабних протестів проти поданого Кабміном оновленого проекту Закону “Про працю”, з яким Україна увійшла у 2020 рік, запам’яталася багатьом українцям. Та, схоже, ця історія має всі шанси повторитися – тепер “під прицілом” опинилися нещодавно подані на розгляд Верховної Ради законопроекти № 5388 і № 5371, що пропонують низку змін в трудовому законодавстві. Представники профспілок відверто називають ці норми посиленням експлуатації людей, наголошуючи на чисельних обмеженнях прав і безчинстві у положеннях щодо фінансових стягнень власника з працівників. Активісти вже готують план протистояння. Деталі з’ясовували Знай.ua.
Прописані норми “крадуть” права працівника: порушено статті Конституції
Даний законопроект передбачає внесення чисельних змін до Кодексу законів про працю України та Законів України “Про охорону праці”, “Про відпустки”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.
І хоча в положеннях документу зазначено, що його розроблено з метою лібералізації, дебюрократизації трудових відносин і спрощення ведення бізнесу, чимало українців з цим категорично не погоджуються.
Представники українських профспілок вже координують свої дії, консолідуючись з Конфедерація вільних профспілок України, аби протистояти затвердженню даних ініціатив.
“Законопроекти 5371 і 5388 – це чужорідний орган для трудового законодавства, який взагалі приймати не можна. Вони з купою законодавчих порушень, якими тільки можна. Пропоную діяти проти їх прийняття на Парламентські платформі, використовувати наші можливості на рівні міжнародної солідарності – якщо це не вдасться, будемо проводити профспілкові акції”, – зазначає голова Вільної профспілки залізничників України Володимир Козельський.
За словами членів Конфедерації, норми даних проектів Закону порушують конституційний принцип, викладений у ст. 22 Конституції України – при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А також суперечать Конвенції МОП № 87 “Про свободу асоціації та захист права на організацію” і ст. 36 Конституції України.
“А проект Закону 5388 просто наповал вражає викладеним трактуванням положень щодо матеріальної відповідальності працівників. В нашому законодавстві фактично від 130 по 138 статтю КЗпП по цьому напрямку виписано все повністю. Навіщо клепати інший законопроект? Щоб просто погіршити права працівника”, – відзначає Володимир Козельський.
Протистояння дійшли до Парламенту і президента
Протестна хвиля днями активізувалася і на сайтах електронних петицій як Верховної Ради, так і Офіційного інтернет-представництва президента України.
Так, в одному з таких офіційних звернень до Парламенту, йдеться, що наслідками прийняття законопроекту № 5371 встановлюються дискримінаційні норми для працівників.
“Законопроектом впроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який порушує трудові права працівників. Роботодавцю пропонують звільняти працівника за власним бажанням, яке не потрібно обґрунтовувати. Дозволять вносити до трудового договору працівників положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові обов’язки працівника та підстави його звільнення”, – пише автор петиції Ірина Орловська.
“Наслідками прийняття такого законопроекту буде зменшення ефективності державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Працівники не зможуть реалізувати конституційне право на судовий захист, на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже будуть позбавлені права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів”, – зазначає ініціатор електронного звернення Ірина Орловська.
А от в петиції до президента “Відхилення проєкту закону № 5388 від 16.04.2021 як такого, що запроваджує необґрунтоване звільнення працівників” йдеться про низку недоліків поданого у квітні Кабміном на розгляд Парламенту законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин”.
“Фактично нівелюється баланс прав та інтересів між роботодавцем та працівником, значні переваги набуває роботодавець, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені. Проект у новій редакції глави ІХ “Матеріальна відповідальність працівника” запроваджує новітню систему матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування, комплектуючих”, – пише автор петиції № 22/116348 Оксана Зайцева.
Крім того, за словами автора, аргументація щодо виключення ст. 43 та ст. 431 не витримує жодної критики, оскільки в якості підстави наводяться норми Конвенції МОП № 158, яка і передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників.
Аналогічна петиція була оприлюднена і на сайті Парламенту.
Що готують нові норми: 1 загальний вихідний, прописана перерва і судові позови
Згідно з положеннями Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин № 5388, загальним вихідним визнано лише 1 день – це неділя.
Перерва для відпочинку і харчування, згідно з документом, не включається в робочий час. А час її початку і закінчення встановлюється у трудовому договорі, укладеному у письмовій формі.
А, власне, сам робочий тиждень може бути і п’яти-, і шестиденним. Час початку і закінчення роботи встановлюється власником або уповноваженим органом з урахуванням специфіки роботи.
Що ж стосується надурочних часів, то власник або уповноважений ним орган наділений правом їх застосування. Але в окремих випадках:
-при проведенні робіт по водо- і газопостачанню, транспорту, освітленню;
-робіт, необхідних для оборони країни;
-у разі загрози псування державного і громадського майна за умов незавершеного процесу роботи;
-у разі нез’явлення іншого працівника, який має заступити на зміну (коли робота не допускає перерви) та ін.
Втім, найбільших змін набула ст. 131 Кодексу законів про працю України.
Тепер навіть її колишня назва “Обов’язки власника або уповноваженого ним органу та працівників по збереженню майна” звучить значно суворіше по відношенню до працівника. У новій редакції у назві взагалі не фігурує ані власник, ані уповноважений ним орган. А називається вона тепер так: “Випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності у повному розмірі”.
А перелік випадків, коли роботодавець має повноцінні права притягнути працівника до матеріальної відповідальності, у повному розмірі охоплює 9 розлогих пунктів.
Зокрема, і коли майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Процес стягнення компенсації за заподіяну працівником майнову шкоду починають вже в перші 2 тижні.
Якщо ж працівник добровільно не відшкодував її у межах середнього місячного заробітку, власник має право здійснити відрахування з його зарплати.
А у разі, якщо встановлена сума майнової шкоди перевищує місячну заробітну плату і працівник відмовляється від добровільного її відшкодування, власнику відкрите “зелене світло” до суду.
Коли вищезгадані законопроекти потраплять на розгляд в сесійній залі Парламенту поки не відомо.
Цього тижня народні депутати продовжують працювати не в пленарному режимі, а в Комітетах, тимчасових спеціальних і слідчих комісіях, депутатських фракціях.
