– Сину, чого в тебе двійка за диктант? – Тарасик показав мені зошит і я очам своїм не повірила. А наступного дня вирішила розібратися з вчителькою
Днями мій син прийшов додому зовсім засмучений. Це сталося вперше, відколи ми переїхали на Хмельниччину з Мелітополя. Зазвичай, хлопчик обожнював навчання і свою нову школу. Та зараз він навіть пояснити не встиг, що трапилось – відразу плакати почав. А тоді показав мені свій зошит. Там був диктант, весь розмальований червоною пастою. І двійка на пів сторінки.
Я почала роздивлятися кожну помилку. Спочатку нічого не могла зрозуміти. Слова наче й вірно написані.
– Тарасику, але ж тут немає помилок?
– Є, це диктант за новим правописом.
І тоді я збагнула – “не індик, а индик, не ефір, а етер, не кафедра, а катедра, не аудиторія, а авдиторія, не пауза, а павза, не фауна, а фавна і таке інше…”
Якщо чесно, я сама ще не знаю, як правильно, та й чула, як хтось по телевізору казав, що наразі вірними вважаються обидва варіанти. Тоді чому це вважається помилкою. Тим паче для учня шостого класу. Та потім син сказав, що вчителька української мови сказала їм вивчити слова, написала їх на дошці. А ще додала, що надалі буде вважати старий варіант помилкою.
Я не могла з цим змиритися, тому й наступного дня пішла розбиратися.
– Чого ви поставили моєму синові двійку?
– Він зробив повно помилок і не виконав домашню роботу!
– Слова написані правильно!
– Ні!
– Обидва варіанти – вірні!
– Так, послухайте, якщо я зараз не буду переучувати школярів, то ми ніколи не перейдемо на новий правопис! Тому не втручайтеся!
Мені страшенно неприємно через всю цю ситуацію. Звернулась до директора, та вона пообіцяла поговорити з вчителькою. Утім запевнила, що це цілком нормальний підхід до навчального процесу.
Не знаю, що й думати далі. Порадьте мені, чи варто закривати очі на такі речі? Як би ви зробили? Адже двійку вчителька поставила в електронний журнал і вона впливатиме на загальну картину. Що мені робити? Порадьте? Що ви взагалі думаєте про ці зміни в правописі?