Остап Дроздов : Що ми за люди такі? Переживши ТАКЕ, ми далі такі.. “Сто життів нанівець… Швидше б кату кінець і початок новій Україні.

Цей спіч у минулопонеділковій програмі породжений не стільки раціональним, а радше емоційним відчуттям безсилля й марноти. Йшла мова про трагічні події на Майдані 7 років тому наприкінці лютого. Що ми за люди такі? Переживши ТАКЕ, ми далі такі… Я й досі не маю відповіді. Те, що прозвучало в цьому фрагменті етеру, є внутрішньою громадянською саморефлексією в надії, що коли-небудь інфузорії-туфельки, які байдуже ходять по нашій землі, таки збагнуть, в якій розстріляній країні вони щодня жруть і сруть. “Сто життів нанівець… Швидше б кату кінець і початок новій Україні. Без вагань і прикрас хтось вмирає за нас. А точніше, за наше прозріння”.