Вчора вранці я відправила депутатський запит до голови СБУ Івану Баканова, в якому прошу перевірити наявність російського громадянства у новоспеченого народного депутата, Андрія Аксьонова, повідомляє у своєму Фейсбук народний депутат від партії “Слуга народу” Єлизавета Богуцька.

Аналогічний запит вчора був проголосований Верховною Радою і отримав необхідну підтримку залу.

Крім СБУ я направила запит в ДМС (міграційну службу) за роз’ясненнями по російське громадянство Аксьонова та впевнена, що звідти прийде відповідь, що оскільки в України з окупованих Кримом немає ніяких правових відносин, то встановити у Аксьонова наявність російського громадянства, отриманого в окупованому Криму – не являється можливим.

Тепер про те, що я вважаю правовим казусом в цьому питанні.

Конституція України.

Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припиненням громадянства України визначається законом. І тут починається найцікавіше.

В Законі України про громадянство, в ст 2 написано: “Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) Іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.”

Тобто якщо у громадянина України є громадянство іншої країни, на території України визнається тільки громадянство України. Інше громадянство не визнається, не вітається, але і не заважає займати високі державні пости.

Ні в Конституції України (розділ про ВР), ні в Законі про народного депутата немає ні слова про інше громадянство людини, яка приймає стратегічні рішення для України в Українському Парламенті.

Конституція України: “Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.”

Ні в Конституції, ні в законах України немає акценту на тому, що не може бути обраним до ВР громадянин, який має інше або кілька інших громадянств. А з огляду на розмитість в Конституції і Законі про Громадянство на цей рахунок, виходить, що українським Парламентарієм може бути громадянин Румунії, наприклад, або Сейшельських островів, або Мальдів, або Росії, або навіть “Л-ДНР”.

Ця ж сама історія стосується чиновників, котрі обіймають найвищі посади державної діяльності.

І в Конституції і в Законі України про народного депутата однією з причин дострокового припинення повноважень нардепа є: “припиненням его громадянство або виїзду на постійне проживання за Межами України”.

Але таке припинення українського громадянства можливе тільки з доброї волі полі-громадянина, оскільки (знову заглядаємо до Конституції України): “Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.”
…
Навіщо я про це всім написала?
Щоб вам стало ясно, чому такі діри і розмитості існували всі ці роки. Я навіть не уявляю собі, скільки громадян і підданих інших країн зараз є народними депутатами України. Але точно можу сказати, що така невизначеність давала право бути міністрами і депутатами російським громадянам довгі роки. Не вміємо ми захищати свою Державність. Діти ми в цьому. Сліпі кошенята, – резюмувала нардеп.

Джерело: korupciya.com