Таємний план генерала Сирського: як Україна обвела Росію навколо пальця — WSJ
План українського головнокомандувача Олександра Сирського щодо наступу на Курську область Росії здивував не лише росіян, але й власні війська України.
Наприкінці липня Сирський зібрав вищих офіцерів на таємну нараду, де оприлюднив зухвалий план відновлення військових зусиль країни, які ослабли. Генерал сказав, що українська армія “поміняється ролями з Москвою” і почне перше широкомасштабне вторгнення в Росію з часів Другої світової війни. Такий план шокував усіх.
Про це пише The Wall Street Journal.
Один із присутніх, начальник штабу 61-ї механізованої бригади, сказав, що його першою реакцією був шок.
“Куди ми йдемо?” – згадував про свої думки підполковник Артем Холодкевич.
Зухвала операція приголомшила Росію, коли 6 серпня ЗСУ подолали слабку оборону кордону та швидко захопили близько 100 міст і сіл у Курській області. Вторгнення збентежило диктатора Володимира Путіна, підняло моральний дух українців після року жорстокої оборонної війни та показало США та іншим сторонникам, що українці ще здатні боротися.
“Ми розвіяли міф про те, що Росія – непереможна країна. Ми зробили те, чого ніхто не робив 80 років”, – сказав Холодкевич.
Операція привернула увагу до Сирського. 59-річний кадровий військовий офіцер зіткнувся з складною пропозицією, коли прийшов на посаду в лютому. Він змінив популярного генерала Валерія Залужного, і відтоді в основному намагався вести війну на виснаження проти набагато більшого ворога.
Вторгнення перевернуло наратив війни, повернувши Україну до наступу. Але успіх операції зрештою визначатиметься тим, чи призведе вона до тривалих здобутків чи більших втрат на полі бою, чи принесе політичні дивіденди, що зміцнять позицію України на будь-яких майбутніх мирних переговорах.
Вже четвертий тиждень вторгнення продовжує приносити успіхи, попри те, що Росія відправила підкріплення. Щонайменше 2000 російських військових заблоковані біля річки, а неодноразові спроби допомогти їм за допомогою понтонних мостів зазнали невдачі, кажуть українські військові.
Деякі військові стратеги та солдати поставили під сумнів Курську операцію, стверджуючи, що Сирський направляє дорогоцінні резерви живої сили та техніки на новий фронт, у той час як Росія користується зношеними оборонними лініями України на східному фронті, щоб просуватися вперед. Росія вивела кілька тисяч військ з України у відповідь на вторгнення, але посилила напади на свою головну ціль – Покровськ.
Інші схвалили цей крок, мовляв, Україні потрібно змінити імпульс війни. Україна не могла дозволити собі просто намагатися виграти час, кидаючи більше людей на лінії оборони, сказав американський генерал у відставці Бен Годжес.
“Ні в кого немає достатньо ресурсів, щоб зробити все. Вам постійно доводиться ухвалювати рішення щодо пріоритетів, де прийняти ризик”, – сказав він.
Ця операція також є сміливим кроком для президента Володимира Зеленського, який опинився в пастці між повільним, але невпинним просуванням Росії, яка хоче взяти під контроль Україну, і небажанням Заходу надати достатню кількість зброї, щоб повернути російські досягнення.
“Він побачив, що лише один актор може змінити статус-кво. Це ризиковано, але сміливо”, – сказав Мік Раян, військовий стратег і генерал-майор австралійської армії у відставці.
Зеленський заявив, що планує поїхати до США у вересні, щоб представити мирний план, який був частково спричинений позитивною динамікою вторгнення.
Сирський мав неоднозначну репутацію серед українських військових. Його суворий стиль контрастує з його попередником. Сирський керував обороною Києва на початку 2022 року і успішним контрнаступом на північному сході Харківської області восени того року. Але дехто звинуватив його у великих втратах під час оборони Бахмута, який Росія захопила в травні 2023 року після місяців жорстоких боїв.
Курська операція завоювала загальну похвалу за її спланованість, секретність і швидкість. Аналітики та українські офіцери стверджують, що Сирський, очевидно, зробив висновки з невдалого контрнаступу України влітку 2023 року, коли Україна консультувалася зі США та іншими західними партнерами, розгортала новосформовані бригади та телеграфувала свої плани за допомогою відео та публічних коментарів.
Лише невелика кількість старших офіцерів взяла участь у нарадах під керівництвом Сирського, щоб виробити детальні плани вторгнення. Сирський залучив загартовані в боях підрозділи, такі як 80-та та 82-га десантно-штурмові бригади, щоб очолити вторгнення, і не повідомляв США про плани.
У той час як торішній контрнаступ був спрямований на найсильніші укріплення Росії на півдні, цього разу Сирський обрав ціль, яку Москва вважала недоторканною.
“Сильна сторона Сирського в тому, що він генерал, який може діяти нестандартно, раптово, несподівано для ворога. Він знає, що ми не маємо паритету і не можемо йти один на одного, тому він використовує хитрість і будь-яку перевагу, яку ми маємо”, – сказав Сергій Череватий, колишній радник Сирського з комунікацій.
До липневої зустрічі Сирського зі старшими офіцерами підрозділів, відібраних для операції, військовослужбовці 61-ї бригади провели місяці, тренуючись на сході для того, що, як припускали офіцери, буде ще одним оборонним боєм. Навіть після того, як генерал оголосив, що вони підуть в Росію, Холодкевич вважав, що це може бути просто блеф, щоб обдурити росіян.
Перекидання 61-ї бригади зі сходу супроводжувалося кампанією дезінформації, яка вказувала на те, що вони прямували до Вовчанська. Натомість бригада була у другій хвилі українських військ, які атакували Курську область 7 серпня. Коли штурмові загони на швидкохідній бронетехніці заглиблювалися в Росію, уникаючи лобових атак у містах і селах, 61 бригада зачистила осередки російських солдатів.
Швидка операція нагадує наступ Сирського на Харківщині. Тоді він скористався слабкими місцями росіян, щоб прорвати їхні лінії, відрізати війська та повернути території.
Тепер Україна користується неготовністю Росії, щоб завдати глибшого удару в тил, створюючи те, що Зеленський назвав буферною зоною, щоб перешкоджати російським військовим операціям проти України. Сили Києва все ще беруть більше полонених, щоб поповнити обмінний фонд.
Україна використовує нову тактику та обладнання, щоб отримати перевагу там, де оборона Росії слабша, включно з використанням невеликих вибухонебезпечних безпілотників для знищення гелікоптерів і російських розвідувальних дронів.
Командир підрозділу безпілотних літальних апаратів з позивним “Аристарх” заявив, що це дозволяє українській артилерії рухатися вільніше та вражати більше цілей, оскільки менша загроза виявлення. Команди “Аристарха” керують ударними безпілотниками з радіусом дії 48 км, які можуть скидати вибухівку на важливі цілі, такі як артилерійські гармати.
За словами Сирського, Росія має в цьому районі загалом 30 000 військових для протидії наступу, деякі з цих сил перекинуті з України.
Тим не менш, Сирський сказав, що Росія не перекидає війська з Покровського фронту на Курськ, як сподівалася Україна, але й не посилює там своє угрупування. Це спровокувало скарги солдатів на сході, що їхні оборонні зусилля були послаблені на користь наступу на Курську область.
Годжес сказав, що Сирський та його радники передбачили такий ризик і вирішили, що варто піти на нього.
“Це не про конкурс популярності. Йдеться про досягнення стратегічного ефекту, що означає, що ви повинні прийняти ризик в інших сферах”, – сказав він.
Джерело