М0тор0шнl kолекції путінської армlї: якими речами з пограбованих міст торгують окупанти в Росії
На російських сайтах — сплеск оголошень про продаж крадених в Україні речей.
Окупанти, які захоплювали Бахмут, зараз пафосно торгують награбованими речами вбитих українців та тих, хто вимушено залишив свої домівки.
Днями на одному з популярних російських сайтів безкоштовних оголошень почали з’являтись об’яви про продаж такого майна – переважно дрібниць.
Наприклад, днями один з росіян опублікував пропозицію купити у нього за 15 тис. російських рублів (близько 7 тис. грн) годинник, на якому достатньо потертий ремінець, на корпусі є декілька подряпин. Автор зізнається, що ця річ “с Бахмута” та була у використанні. Як свідчить статистика сайту, цим оголошенням цікавились близько 30 осіб.
Ще один росіянин, мешканець Слав’янська-на-Кубані Краснодарського краю, жирними буквами зазначив, що продає “трофейний бак для мотоцикла”, який був привезений “прямиком из Бахмута”. Зробивши в оголошенні купу пунктуаційних помилок, продавець зазначив, що хоче отримати за награбоване 15 тис. російських рублів.
Крім цього, на російських інтернет-платформах є й інші оголошення, автори яких хизуються тим, що продають награбоване, але водночас не зазначають, з якого окупованого населеного пункту було вивезено речі.
Автор одного з оголошень зазначає, що за 10 тис. російських рублів (близько 4700 грн) готовий продати “трофейну куртку” з зони “СВО”, яка зберігалась на складі.
Рекламуючи вкрадене, він зазначає, що куртка настільки тепла, що підійде для носіння в умовах уральської зими.
Тікали, гублячи на полях награбоване
Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології НАПН України Ольга Плетка, яка сама 2022 року була свідком мародерства росіян в районі Димера Київської області, в коментарі для ТСН.ua так пояснює дикунське хизування окупантів: “Ті, хто продає ці речі, хоче показати іншим, мовляв, дивіться, який я герой, який я крутий. У росіян зовсім інший фокус уваги, у них є дуже багато ненависті до нас. Психологічне підгрунтя того, що вони так мародерять, може бути багатоваріантним. Наприклад, похизуватись. Для них цей жах — норма. Але продаж вкраденого треба розглядати не з тієї точки зору, чому вони так роблять, а що робити нам, як нам вигнати їх з нашої землі”.
До цього Ольга Плетка додає: “Якщо згадати, як вони тікали з Київської області, то можна сказати, що вони гребли все. Складали у великі будівельні пакети та чіпляли на свої танки. Ці великі пакети, які бовтались навколо башт танків, ми прозвали тоді “драконячими яйцями”. Частину награбованого вони тоді загубили на ходу. Те, що вони встигли вивезти – ці речі вони відправляли до себе додому через Білорусь”.
Зі свого боку, соціальний та політичний психолог Валентин Кім каже, що реклама вкраденого з Бахмута свідчить про російську військову культуру.
“Набагато цікавіші причини, з яких ці речі купуються. В радянській військовій культурі, а потім в російській військовій культурі є така особливість, яка пов’язана з тим, що багато награбованих речей називаються “затрофеїними”. Відбулася заміна понять. Насправді трофей – це те, що взято в бою у ворога. Зброя”, — каже Валентин Кім.
Та додає: “Затрофеїти хустки, дитячий смартфон та інше – неможливо, тому що це не належить воїнам. Трофеями речі цивільних називались в радянській культурі. Радянське населення було настільки бідним, що забирало все, що могло. Зараз нічого не змінилось. Тобто перша причина – економічна. Хочуть збагатитись. Друга причина – соціальна. Самоствердження. “Трофей” в даному випадку – це для окупантів визнання статусу, річ, завдяки якій він здобуває повагу в своєму оточенні“.
Резюмуючи, Валентин Кім каже: “Для росіян, які і купують ці речі – в цих речах для них є ознака перемоги. Цей фетиш описує ментальну ситуацію, в якій зараз перебуває російське суспільство. Ця культура може розвиватись і рухатись в будь-якому напрямку. Вони можуть створювати культ таких речей. У диких народів, у варварів є таке, що навіть забирають частини тіла як свідчення своєї перемоги. Те, що росіяни грабують та скуповують пограбовані речі – це свідчить про їхню потребу фізично відчути свою перемогу над українцями. Вони їх, ці речі, будуть колекціонувати. Це буде у них обов’ язково розвиватись. Для них дуже важливо відчувати фізичний контакт з ознаками власної “величі”. Вислів “можемо повторити” у них сформульований не просто так”.