Всі гості на весіллі бажали нам щастя, здоровʼя, діточок як на небі зірочок. Але тост моєї бабусі Магди вразив всіх. Я і сама декілька секунд стояла мовчки та не знала, що відповісти на таке побажання. А потім взагалі розплакалася, не дивлячись на макіяж, та побігла обіймати стареньку.
Нещодавно я з коханим (вже чоловіком) Андрієм відгуляли весілля. Я так давно мріяла про білу сукню, фату, букет з розкішних троянд. Але спершу планам завадив той вірус, а потім війна. І от нарешті наша мрія здійснилася.
Звісно, на весіллі були всі наші друзі, колеги та родичі. Особливо я хотіла, щоб приїхала моя бабуся Магда. Адже їй вже під 80, та й дорога досить далека – їхати з села (Закарпатська область) аж у столицю. Однак, бабуся трималася живчиком.
І коли ведучий дав їй мікрофон до тосту, то всі гості в залі були шоковані її промовою. Стояла мертва тиша, хіба було чути, як хтось легко похлюпує та витирає сльози.
Моя бабуся казала:
Не дозволяй своїм сковорідкам сяяти яскравіше за тебе! Не стався до прибирання будинку так серйозно!
Коли я стала дружиною, я витрачала 24 години на день, спостерігаючи за тим, як все чисто, на випадок, якщо ”хтось зайде в гості”, але потім я дізналася, що вони всі дуже зайняті, гуляють, веселяться, радіють життю!
А якщо й раптом прийде хтось?
Я не зобов’язана нікому пояснювати свою домашню ситуацію. Людям не цікаво, чим ти займалася весь день.
Життя коротке, насолоджуйся! Витри пил… при необхідності. Але встигни намалювати картину або написати вірш, прогулятися або відвідати друга, приготувати те, що тобі подобається…
Дай собі вільний час, щоб випити пива, поплавати на пляжі (або басейні), піднятися в гори, погратися з собаками, послухати музику, почитати книги, самовдосконалюватися, і НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ЖИТТЯМ.
Пил, звісно, витирати потрібно, але життя триває поза домашніми справами…
Цей день ніколи не повернеться! При необхідності пилосось, прибирай… але без фанатизму. І не забувай, що ти постарієш і багато речей, які ти можеш зробити зараз, буде не так просто зробити в старості.
І коли ти підеш з цього світу (а ми всі коли-небудь підемо), ти теж станеш пилом!
І ніхто не згадає, скільки рахунків ти оплатив, скільки разів прибирав будинок, зате всі згадають щиру дружбу, подорожі, радості, затишне чаювання з друзями, час проведений з дітьми і те, що ти залишив після себе…
Проводьте час з користю, цінуєте моменти, а не речі!
Здається, що я вже не пригадую побажання друзів, родичів чи батьків. У пам’яті досі відгукуються слова бабусі “Не дозволяй своїм сковорідкам сяяти яскравіше за тебе!”….