Українцям продають фальсифікат бензину, який шкодить автомобілям: де “бодяжать”
Кожен п’ятий літр бензину на українському ринку – фальсифікат. У всякому разі, так стверджують члени Нафтогазової асоціації України. Таке пальне приносить надприбутки власникам АЗС, але завдає шкоди автомобілям їхніх клієнтів. І якщо частина ринку заробляє гроші на “бодяжному” бензині, то інші гравці, судячи з висновків Антимонопольного комітету, роблять це завдяки синхронному підвищенню цін.
Як і чим зловживають заправки, а також де краще не купувати бензин, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Найбільше претензій до бензину мережі АЗС “БРСМ-Нафта”
У ЗМІ регулярно показують результати досліджень якості бензину цієї компанії, та щоразу вони невтішні. Наприклад, раніше видання “РБК-Україна” опублікувало дані акцизних декларацій, згідно з якими:
- “БРСМ-Нафта” нібито використовує в бензині А-95 як базовий компонент дешевший А-92 (до 92%);
- у бензині нібито знайшли метилтретбутиловий ефір (МТБЕ), ізопентанову фракцію, риформат, етанол та невідомі безакцизні компоненти;
- вміст бензину змінювався щомісяця.
Київський Інститут споживчих експертиз також підтвердив, що октанове число у бензині А-95 на заправках мережі “БРСМ-Нафта” справді не відповідає стандартам якості.
Двигуни сучасних автомобілів чітко налаштовані на відповідний рівень октанового числа. А заправка бензином зі зниженим числом, щонайменше, збільшить витрату пального і зменшить потужність двигуна, а як максимум – може призвести до поломки паливної апаратури.
У ЗМІ опублікували низку матеріалів, у яких стверджується, що такі публікації нібито є інформаційною атакою на постачальника “доступного бензину” з боку преміумсегменту. Мовляв, вони не можуть конкурувати за ціною і тому розповсюджують такі “фейки”.
З таким твердженням не погодилися фіскали. Ще кілька місяців тому Державна фіскальна служба провела обшуки на київських заправках мережі “БРСМ-Нафта” і за допомогою суду вилучила матеріал для експертизи. У результаті було підтверджено, що бензин не відповідає державному стандарту.
“Встановлено, що якість пального, яке зберігається на одному з нафтосховищ компанії в Київській області, не відповідає вимогам державних стандартів”, – повідомили в ДФС.
У спробах переконати клієнтів у якості продукції, “БРСМ-Нафта” у рекламних матеріалах почала стверджувати, що Держспоживслужба підтвердила якість бензину. Але й тут компанія “сіла в калюжу”. Реакція чиновників не змусила довго чекати: у Держспоживслужбі заявили, що проведуть перевірку заправок “БРСМ-Нафта”, оскільки вони, ймовірно, порушили закон “Про рекламу” і не мали права писати подібне твердження у своїх матеріалах.
Перевага заправок “БРСМ-Нафта” – ціна. Станом на 10 листопада літр А-95 (до якості якого є питання) вони продають за 30,99 грн. Тоді як середня ціна ринку становить 31,45 грн. А ще у січні 2021-го такий же бензин у них коштував лише 23,79 грн за літр.
Які мережі звинуватили у порушенні стандартів якості бензину (дані КІПЕ):
- “БРСМ-Нафта” – нестача “октану”, в рази перевищили норму з токсичного бензолу;
- BrentOIL – нестача “октану”, перевищили норму вмісту бензолу;
- MOTTO – нестача “октану”, в рази перевищили норму з токсичного бензолу; підвищений вміст сірки;
- “Циклон” – у рази перевищили норму щодо токсичного бензолу.
В Україні кожен п’ятий літр бензину – фальсифікат, а 40% мереж беруть участь в ухиленні від сплати податків, заявили в Нафтогазовій асоціації України (до неї входить державна “Укргазвидобування”).
Ринок умовно можна поділити дві частини. З одного боку – великі “преміальні” мережі (SOCAR, ОККО, WOG), а з іншого – відносно дешеві мережі, до якості яких є питання: “БРСМ-Нафта”, BrentOIL, MOTTO, “Циклон”.
Бюджет втрачає мільярди, а силовики не діють
Державна фіскальна служба має відстежувати та контролювати сплату всіх податків. Якість пального в Україні контролює Держспоживслужба. Крім того, ситуацію на ринку має контролювати Антимонопольний комітет. Ще у вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль давав доручення розробити систему контролю та посилити перевірки, проте з того моменту нічого не змінилося.
Порушують як великі мережі, так і дрібні регіональні АЗС. І фальсифікат – лише частина проблеми. Компанії ухиляються від сплати податків, не сплачують акцизів. Лише через несплату акцизів із пального (фальсифікату), як розповів голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев, бюджет щороку втрачає близько 8-10 млрд грн. І без ефективної роботи Державної фіскальної служби та Бюро економічної безпеки виправити ситуацію не вдасться. Також ринок не може працювати без незалежного Антимонопольного комітету.
У будь-якій країні ЄС за несплату податків та фальсифікат посадові особи підприємства вже несли б кримінальну відповідальність, а через подібні порушення компанію вже закрили б.
Адже поки одні борються із фальсифікатом, а інші звинувачують конкурентів у брудній інформаційній кампанії та завищених цінах, у результаті страждає кінцевий споживач – доводиться вибирати між високими цінами та бензином сумнівної якості.