Уд@р*u по Росії – рішення Байдена досі немає: чому Захід 60їтьsя Путіна

Черговий удар був комбінованим. Ворог бив “Шахедами”, а також крилатими й балістичними ракетами. В Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили про знищення 9 балістичних і 13 крилатих ракет, а також 29 БпЛА. Рівно тиждень тому, в понеділок, 26 серпня, Росія завдала найбільшого за час повномасштабної війни удару по Україні: були знеструмлені й відключені блоки 1, 3, 4 Рівненської АЕС і блок 3 Південноукраїнської АЕС. Відчутні блекаути були по всій країні. І це була аж ніяк не помста Росії за українську операцію на Курщині, яка триває вже місяць. Кремлівські пропагандисти, посадовці й депутати Держдуми давно закликають бити по українських АЕС і, зокрема, по Київській ГЕС, куди й прилетіло тиждень тому.

На тлі масштабних руйнувань української енергетичної інфраструктури, та ще й напередодні зими, подальші обмеження Заходом (переважно США, Британією та Францією) використання їхньої далекобійної зброї для ударів по цілях вглибині території РФ видаються підіграванням Росії. Від 26 серпня Київ подвоїв свої дипломатичні зусилля, щоб переконати союзників зняти відповідні заборони: в четвер, 29 серпня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба був у Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС, а вже в п’ятницю, 30 серпня, міністр оборони України Рустем Умєров та очільник ОПУ Андрій Єрмак – у Вашингтоні.

Проте рішень ключових союзників України досі немає. Про наші перемовини з західними партнерами, їхні страхи та підштовхування до переговорів з Росією – далі в матеріалі ТСН.ua.

Список цілей: США досі вагаються

За підсумками візиту до Вашингтона та зустрічі з керівником Пентагону Ллойдом Остіним міністр оборони Рустем Умєров в інтерв’ю CNN підтвердив те, про що напередодні писали, зокрема, Politico та CNN: Україна передала США список цілей вглибині території РФ, які можна уразити за допомогою західних далекобійних ракет, наприклад, ATACMS. Це насамперед російські аеродроми й бази, звідки здійснюються удари по цивільних об’єктах та українській енергетичній інфраструктурі.

“Україна має обмежену кількість наданих США ракет великої дальності, і США дали зрозуміти, що Києву не варто очікувати ще одного значного постачання ATACMS через обмежену кількість запасів у США і тривалий час виробництва цієї зброї”, – додає телеканал CNN із посиланням на американського високопосадовця.

Минулого тижня на великій пресконференції Володимир Зеленський заявив, що у вересні, вочевидь, на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, представить Джо Байдену план перемоги України.

“Курська область входить у наш план. Можливо, для когось це звучить надто амбітно, але для нас це важливий план. План підготовлений. Гадаю, що буде правильно, якщо я цей план представлю спочатку президентові США. Від нього залежить успішність цього плану – дадуть нам те, що в цьому плані, чи не дадуть, чи будемо ми вільні у використанні того, що там буде в цьому плані”, – зазначив український президент.

Багато експертів припускали: з огляду на те, що Джо Байден знявся з виборів і більше не балотуватиметься, йому нічого не заважає зняти всі заборони. Однак відповідних рішень щодо передавання нам необхідних видів далекобійної зброї та зняття обмежень на її використання досі немає. Вочевидь, Адміністрація Байдена побоюється, що це дасть додаткові аргументи Дональду Трампу проти кандидатки у президенти від демократів, віцепрезидентки Камали Гарріс, що вони втягують США у Третю світову, на чому вже неодноразово спекулювали республіканці. До речі, ще в червні цього року BBC повідомляла, що Франція та Британія не забороняли Україні бити ракетами SCALP і Storm Shadow по російській території. Проте, як виявилося згодом, це стосувалося лише російського прикордоння, на що також дали свій дозвіл і США після наступу росіян на Харківщині в травні.

На тлі того, як росіяни просуваються на Донбасі, зняття західними союзниками обмежень на удари їхньою зброєю вглиб території Росії, збільшивши постачання відповідної зброї, також допомогло б ЗСУ перерізати ворожу логістику та ланцюги постачань. Адже, за даними британської розвідки, просування російських військ у напрямку Покровська – одного з ключових логістичних вузлів на Донеччині – за останній тиждень прискорилося.

Натомість американські ЗМІ, наприклад, The Washington Post, у новині про черговий масований російський удар по Україні 2 вересня пишуть, що “після більш ніж 900 днів війни сторони не виявляють жодних ознак припинення боротьби або наближення до столу переговорів”, наводячи цитату Путіна (яку він зробив також у понеділок, 2 вересня), що “Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів”. Проте він цю тезу повторює постійно, водночас як насправді Росія загалом ніколи не була зацікавлена в переговорах з Україною.

ЄС оглядається на США: що кажуть у Брюсселі

Українська операція на Курщині, яка триває вже місяць, а також останні масовані ракетні й дронові удари Росії по Україні відсунули на задній план розмови на Заході щодо необхідності розпочинати переговори з Москвою. Проте це не означає, що вони зовсім зникли. Багато лідерів як західного світу, так і країн Глобального Півдня наполягають, що Росія має бути представлена на другому мирному саміті (перший інавгураційний відбувся в червні в Швейцарії). В американській пресі, до речі, в тій же Washington Post, навіть з’являлися спекулятивні повідомлення, що українська операція на Курщині буцімто зірвала якісь неофіційні переговори Києва та Москви в Катарі щодо припинення взаємних ударів по енергетичних об’єктах.

Після цього багато західних експертів помилково вирішили, що останні російські удари по українській енергетичній інфраструктурі – помста Кремля за Курськ. Це абсолютно неправильне твердження, про що ТСН.ua зазначав на початку цієї статті, бо такі масовані й комбіновані удари готуються не один тиждень. До того ж якщо керуватися подібною логікою, за що ж тоді Росія мстилася Україні восени 2022 року, коли вперше почала бити по нашій енергетичній інфраструктурі?

На великій пресконференції тиждень тому президент Зеленський нагадав, що після першого саміту миру Україна пообіцяла підготувати документ по енергетиці та трьох головних висновках, які були задані самітом у Швейцарії, за якими будуть зустрічі оффлайн та онлайн.

“У війни відпусток немає. Але не всі колеги, партнери на війні. Тому проведена зустріч онлайн, енергетичне питання порушено, детальний документ готується. Всі його позиції будуть узгоджені на зустрічі з нашими колегами. Друга зустріч – по морю, третя – по гуманітарному аспекту, обміну (полоненими – ред.) і поверненню дітей. Всі ці три пункти будуть пропрацьовані й весь документ… Я думаю, ми все ж таки все це зробимо і встигнемо на листопад. Це наше завдання – зробити документ як підготовчий пункт або етап до другого саміту миру”, – зазначив український президент.

Проте на відміну від української операції на Курщині, яку підтримав Захід, наголошуючи, що вона жодним чином не перетнула міфічні “червоні лінії” Путіна (за майже три роки повномасштабної війни очевидно, що їх немає і це був лише блеф), аналогічної думки і щодо зняття обмежень на удари по цілях вглибині російської території наші союзники не мають. Перебуваючи з візитом у Брюсселі, Дмитро Кулеба зазначив, що йдеться передусім про військові аеродроми, звідки працюють російські бомбардувальники, стратегічна й тактична авіація.

“Якщо ми будемо мати достатньо ракет та отримаємо дозвіл бити – ми суттєво зменшимо спроможність Росії руйнувати нашу критичну інфраструктуру й покращимо ситуацію для наших військових. Ми хочемо уникнути ситуації, коли на рівні публічних заяв ніхто ніби й не проти, але реальних кроків не відбувається. Тому ми відверто просимо США, Британію не змарнувати момент, за який платять наші військові та цивільні”, – переконував очільник МЗС України.

Посадовці країн Балтії, Фінляндії, Румунії (яка передає нам свою систему Patriot – ред.) та інших робили доволі правильні заяви, що ЄС має нарешті розблокувати Європейський фонд миру (передбачені ним 500 млн євро на зброю для України вже рік блокує Угорщина – ред.), а обмеження Заходу на використання далекобійної зброї для ударів по цілях в РФ називали “смішними”. Наприклад, генерал Королівських ВПС Нідерландів Онно Ейгельсгайм публічно підтвердив, що Україна може застосовувати надані його країною винищувачі F-16 для ударів по російській території.

В підсумку очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що дозвіл на удари вглиб території Росії – це рішення кожної окремої держави-члена ЄС. Проте, на жаль, він не додав, що далекобійні можливості з країн ЄС Україні надають лише Італія та Франція, а також Британія (яка не входить до ЄС) і США. Це б могла бути також і Німеччина, але канцлер Олаф Шольц навідріз відмовляється надати Україні далекобійні ракети Taurus, здатні серйозно уразити Керченський міст. До речі, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні вже офіційно заявив, що Україна не може використовувати італійську зброю для ударів по території Росії.

“Час може грати на нашу користь і на користь України, якщо ми будемо вчитися на своїх помилках. Наразі західна допомога не є достатньою, через що Росія, як і раніше, вважає, що у неї немає причин змінювати свій підхід. Для досягнення миру необхідно забезпечити достатню і передбачувану підтримку України”, – заявив президент Чехії Петр Павел на конференції GLOBSEC цими вихідними у Празі.

Вже у п’ятницю, 6 вересня, в Німеччині відбудеться 24-те засідання контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”. Очевидно, там також обговорять питання зняття обмежень на удари по цілях вглибині території Росії, яка, зокрема, ставить собі за мету вчергове “заморозити” українців цієї зими, збільшивши таким чином міграційне навантаження на європейські країни. Тому навіть з огляду на це наші союзники та партнери мають бути насамперед зацікавлені в тому, щоб зняти відповідні заборони разом з наданням Україні додаткових систем ППО та створенням інтегрованої протиповітряної оборони Україна–Польща–Румунія.