На своїй сторiнцi в Фейсбук Тарас Чорновiл написав допис.

Щодо Святослава Вакарчука, його вiдверто лизоблюдської оцiнки нового “управителя Зеленої Малоросiї” та деяких супутнiх обставин.

Перше. Коли побачив десь у мережi скрiн допису в фейсбук вiд Вакарчука про призначення Єрмака, подумав, що фейк i монтаж. Бо ж не можна аж так вiдверто та ще й з повним порушенням правил особистої гiгiєни… Адже Єрмак уже тривалий час повнiстю домiнує в зовнiшнiй полiтицi та питаннях вiйни на Донбасi, а з грудня майже безроздiльно контролює й ряд iнших сфер. Не мiг же Святослав не знати, що ганебна формула Лаврова (яку в нас чомусь називають формулою Штайнмайєра) почала iмплементуватися саме з подачi Єрмака. Знав вiн добре, що iдея розмiну “Крим на Донбас” – це теж творiння цього дєятєля. Особливо неприємно, що наступний його запис у фейсбук був дуже завуальованим протиставленням цiй ганебнiй формулi. Завуальованiй, бо уникає тут згадки про принципово важливу для Козака й Єрмака тему вiдновлення постачання води в Крим (“Слуга”-голова бюджетного комiтету взагалi прямо сказав, що в Криму вони хочуть продавати воду Росiї). Читав Вакарчук вiдгуки Єрмака про нового куратора України Дмiтрiя Козака як ледь не про друга нашої країни. Недавно вiн зустрiчався з родичами Небесної Сотнi, щиро сльозу зронив. А тепер вiтає управителя, який гарантовано мав вплив на скандальне рiшення щодо керiвництва ДБР (Богдан на той час уже вiд усiх справ був вiдсторонений).

Фактично, Вакарчук оцим дописом схвалив усi тi ганебнi й зрадницькi рiшення, якi вже до цього часу почав проштовхувати та втiлювати Єрмак. Вiд фактичного визнання росiйського статусу Криму до проведення виборiв на Донбасi без виконання жодних передумов.

Друге. Я пiд полiтичну кон’юнктуру не стану мiняти своїх поглядiв, скажiмо, на музичний талант чи патрiотичнi погляди Вакарчука. Хоча з цим не все аж так гладко: “Не твоя вiйна”, – кажеш? Так, бiльше принципово не слухаю його пiсень, бо якось неприємно. Але якби вiн i далi продовжував музичну кар’єру, сумiщаючи її з позою одного з “моральних i високопарних авторитетiв”, то не було б i цих жорстких питань до нього. iнодi людина може переоцiнити свої сили й щось понафантазовувати, але ж не двiчi на короткому промiжку життя. Уже ж був у парламентiв i покинув, бо зрозумiв, що то не його. i знову в ту саму рiчку.

Ще й вiдзначився на парламентських виборах тим, що зелену команду критикував дуууже зважено й обережно, а проти Порошенка i ЄС цiлi iстерики закочував. Та ще й у базовому для нього електоральному регiонi – на Львiвщинi. Для мене це особливо прикро. Адже саме так на кiлькох виборах тодiшня комунiстична влада боролася проти мого батька руками його ж потенцiйних однодумцiв, а насправдi найзатятiших ворогiв. Вакарчук був єдиним, хто вiдiбрав голоси вiд, як бачимо, єдиної опозицiйної сили. Та ще й своїми випадами й дрiбними скандалами охолодив виборцiв регiону. Те, що маємо сьогоднi в Радi, це частково (не повнiстю, не визначально) вина Вакарчука.

Третє. Але попри полiтичну безалабернiсть i поверховiсть, Славко Вакарчук усе ж людина безумовно патрiотична й не дурна (не плутати з невмiлiстю й безпораднiстю). Не мав вiн зробити такого коментаря. Адже точно в курсi всiх внутрiшнiх перепетiй у “Слугах”. А те, що Єрмак – це якраз росiйський шлях розвитку, уже давно нi для кого не таємниця. Тож, не мiг сказати, але сказав… Напевно, йому зробили пропозицiю, вiд якої не можна було вiдмовитися. Нi-нi, я тут не про якiсь корупцiйннi подачки. В метафоричному наборi “батiг або пряник”, я маю на увазi якраз батiг.

Я не вiдслiдковував тихих скандалiв навколо фракцiї “Голос” у попереднi мiсяцi й тижнi, там точно щось виникало, але про один знаю точно. Велика група нардепiв тупо пiдставилася поїздкою на мiжнародний форум у Давосi. Зараз уже дiє Закон про протидiю корупцiї та вiдкрите вiкно в е-декларацiях для оперативного внесення змiн у випадку витрати понад 100 з невеликим тисяч гривень. Спонсорство якогось доброго дядечка-олiгарха, невiдомого спонсора, поїздка за незадекларованi кошти – це кримiнальний злочин. Звiсно ж, найбiльше залетiло на цьому “Слуг”, але попалася й група членiв “Голосу”. У нас фемiда вiд-недавна дiє за принципом “своїм усе, а противникам – закон”. Наскiльки розумiю, слiдчих зацiкавили зовсiм не всi депутати, якi попалися на цiй корупцiйнiй дiї. i Славко поплив…

Ця причина видається задрiбною, але для тиску на такого непевного лiдера, як Вакарчук, достатня. Та й я ж не стверджую, що вона єдина. А фракцiя “Голос” раптом стала ще “конструктивнiшою” та доброзичливiшою до влади.

А тепер останнє – четверте. Я не раз ставив питання тим 73%, як вони “зробили” всю Україну: й нас з вами, i себе самих. А тут уже запитання до чималої частини з наших, думаючих 25%: витримали шквал облудної пропаганди на президентських виборах i не дали тодi себе задурити, а на парламентських раптом попливли? Також “усталi”? Особливо актуально це зараз, коли розкручується вся ця авантюра зi спробою нейтралiзувати Порошенка, як лiдера реальної опозицiї. Старих помилок уже не виправиш, то може хоч нових не будемо примножувати.

За матерiалами сторiнки в Фейсбук Тараса Чорновола

Джерело: bestpost.co.ua