Стало відомо кого призвуть першими на в1йськову службу в разі нападу RF! Як пройде мобілізація!
РФ нарощує сили неподалік наших кордонів. У зв’язку з цим виникають питання: який опір зможе чинити Україна, кого призвуть, якщо буде мобілізація, та який порядок мобілізації згідно із законом? Фокус дізнався у військових експертів.
Західні медіа з посиланням на ці розвідки повідомляють про можливий напад Росії на Україну. Якщо спочатку українська влада заперечувала таку можливість, то вже незабаром у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони також підтвердили, що такий варіант не виключають у найближчі три місяці – вже зараз на кордоні з Україною перебувають понад 90 тисяч російських військовослужбовців, а в країні продовжується таємний призов резервістів. У зв’язку з нарощуванням сил РФ постає питання, який опір зможе чинити Україна та кого призвуть, якщо буде мобілізація.
«Цифра 90 тисяч військових з’явилася не вчора – там ці війська стоять із 2015 року. І це на три тисячі кілометрів кордону. З одного боку – таких сил для нападу недостатньо. З іншого – за кілька місяців їхня чисельність може збільшитись. І якщо Україна розуміє, що до початку агресії умовно залишилося два місяці, то ми вже повинні оголошувати мобілізацію та загалом переводити економіку країни на воєнні рейки», – каже військовий експерт Олег Жданов. При цьому він упевнений: сьогодні збройні сили України є досить боєздатною армією – можливо, не так технологічною, але з бойовим досвідом. І це один зі стримувальних факторів для РФ. До того ж відчувається підтримка міжнародних партнерів.
Це означає, що шанси РФ на воєнний успіх зменшуються. Хоча, як кажуть: хочеш миру — готуйся до війни», — продовжує він.
Оперативний резерв: хто має стати в стрій протягом доби
Оперативний резерв — люди з бойовим досвідом, які відслужили в армії за контрактом або в одній із хвиль мобілізації. Після цього вони уклали контракт про проходження служби у військовому резерві або зараховані до військового оперативного резерву та можуть повернутися до армії в перших рядах. Це представники окремих військових спеціальностей, які визначають боєздатність військових частин. Серед них: механіки-водії, водії, оператори-навідники, стрілки-снайпери, командири екіпажів – танків, самохідних установок, пускових установок ракет, станцій радіолокацій.
У разі загострення ситуації на фронті або порушення кордонів держави резервісти стають в стрій протягом доби та лише за указом президента – схвалення Верховної Ради не потрібно. Як і оголошення загальної мобілізації. Ці люди одразу входять у частини й укомплектовують до штату воєнного часу.
Як відомо, 23 квітня 2021 року набув чинності підписаний Володимиром Зеленським Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку». Він передбачає новий вид військової служби – військову службу за призовом осіб серед резервістів. Такий призов можливий лише в «особливий період». А він розпочався в Україні 17 березня 2014 року з оголошенням першої хвилі мобілізації та продовжується досі.
За даними міністра оборони Олексія Резнікова, нині в Україні резервістів – близько 200 тисяч. Скільки їх насправді – військова таємниця, може виявитися як більшою, так і меншою.
Паралельно оголошує збір територіальна оборона – люди, які підписали контракт, повинні зібратися в місці збору – отримати обмундирування, зброю, боєприпаси та розпочати виконання своїх завдань – взяття під охорону стратегічно важливих інфраструктур, виконання функцій комендантської служби. Про це йдеться в проголосованому влітку законі про національний спротив, який набирає чинності з початку 2022 року.
За словами експертів, згаданий закон дозволяє в стислий термін організувати оборону та за добу або дві доукомплектувати, істотно збільшити чисельність Збройних сил України. Заступник голови Ради резервістів ЗСУ Мирослав Гай каже, що їхня організація виступала за схвалення документа – адже поки резервісти прикриватимуть, держава матиме час оголосити воєнний стан, провести мобілізацію, звернеться по допомогу до міжнародних партнерів.
У другу чергу. Мобілізація загальна чи часткова
Прийняття закону про воєнний стан і оголошення мобілізації – процес кількох тижнів. Спочатку президент збирає Раду національної безпеки й оборони та підписує указ про запровадження надзвичайного стану з наступним воєнним. Далі скликає парламент і виносить на суд депутатів документ. Верховна Рада має зібратися протягом 72 годин і проголосувати. Але це не оперативне реагування на небезпеку. На призов потрібно кілька тижнів, а то й місяців. До того ж, мобілізація людей із вулиці, які не мають бойового досвіду або навіть військової підготовки, – безглузда, такі люди не зможуть одразу виїхати на фронт без проходження курсу молодого бійця.
«Під мобілізацію потрапляють усі військовозобов’язані, — пояснює Олег Жданов. — Усе залежатиме від формулювання в указі президента — це буде загальна мобілізація чи часткова. Якщо часткова, то намагатимуться відбирати людей із досвідом військової підготовки та хорошим станом здоров’я. Фактично це друга черга оперативного резерву – військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом, якщо ж прозвучить словосполучення «загальна мобілізація», тоді кожен військовозобов’язаний, у тому числі випускники військових кафедр, які не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній, повинні будуть з’явитися, не чекаючи повістки».
Але якщо перша черга, резервісти, потрапляє переважно в частини та на фронт, то друга – до навчальних центрів для проходження курсів підготовки. Там люди або навчаються за спеціальностями, які мали раніше, або за новими. Потім чекають відправлення на фронт. Ними можуть замінювати оперативний резерв.
Ухилитися від призову тепер складніше.
По-перше, військовий облік уже ведуть в електронному режимі – через Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.
По-друге, посилено відповідальність за ухилення від призову в особливий період. За нього передбачено позбавлення волі терміном від трьох до п’яти років. Крім того, за ухилення від військового обліку – штраф від 5100 до 8500 гривень чи виправні роботи до двох років.