Побачuте, як тількu мu зайдемо в Донецьк, ніхто вже не буде більше дякувати і радітu. А будуть драnать якнайшвuдше

Коли ми зайдемо в Донецьк, ніхто не побачить моїх сліз. Мене ніхто не буде з посмішкою зустрічати обіймами та поцілунками.

Ніхто не буде дякувати, радіти, плакати. А будуть драпать якнайшвидше. Ховатися якнайдалі.

Молитися про вибачення, ліпити відмазки, нести будь-яку нісенітницю, бурчати у відповідь на питання. Ховати очі.

Повірте, не буде кольорової картинки на кшталт звільнення Херсону. Буде справжнє очищення мого рідного міста.

А буде неодмінно.

Дочекайтеся!!!