Новий Папа Римський: як це вплине на Католицьку церкву

Після смерті Папи Римського Франциска увага світу прикута до Ватикану, де найближчими днями обиратимуть нового понтифіка. Очікується запекла боротьба між прихильниками реформ Франциска і консервативною частиною церкви.

Про це розповідає РБК-Україна із посиланням на The Guardian.

Із понад 250 кардиналів право голосу мають лише 135 – усім їм менше 80 років. Близько 110 з них призначив сам Франциск, що, на думку деяких спостерігачів, зменшує шанси на обрання його ідеологічного антипода. Водночас, ці кардинали не є монолітною групою – серед них є як реформатори, так і консерватори

Франциск запам’ятався як Папа, який пропагував милосердя, соціальну справедливість і простоту. Він мешкав у скромному готелі, носив звичайне вбрання, закликав допомагати бідним, приймати мігрантів і змінювати підходи до розлучених та ЛГБТ. Це викликало опір серед тих, хто має традиційні погляди. Деякі з них навіть звинувачували Франциска в єресі.Play Video

Найбільш жорстку опозицію очолювали американський кардинал Реймонд Берк і гвінейський кардинал Роберт Сара. Обидва відкрито критикували Франциска, виступаючи проти його соціальних поглядів та спроб змінити церковні правила.

На результати конклаву можуть вплинути й зовнішні фактори – від світової політики до зростання націоналізму. Як зазначають експерти, саме ці змінні можуть схилити вибір у бік більш прогресивного або, навпаки, консервативного кандидата.

Варто зазначити, що вибори нового Папи не відбуваються як цивільні вибори, представники той чи іншої країни не голосують узгоджено, тому формально — не правильно стверджувати про «кандидатів від України» чи «голоси від України». Проте далі по тексту ми будемо використовувати формулювання «від української релігійної громади» чи «від представників України».

Станом на зараз серед українських католицьких церков є лише один кардинал, що може голосувати за наступного Папу, — єпископ Мельбурнського відділення УГКЦ з Австралії Микола Бичок. Він був призначений кардиналом лише у 2024 році, якраз Папою Франциском, і став наймолодшим кардиналом серед чинних (45 років).

Кардинал Микола Бичок / Фото: catholicukes.au

Формально — так. Будь-який охрещений чоловік католицької віри може стати Папою. Проте, останні близько 700 років усі Папи обиралися виключно серед кардиналів. Таким чином шанси на нового Папу — українця — нульові. У української релігійної громади лише один кардинал, фактично — один потенційний кандидат, і один голос від України. Крім того, він не займає найвищий пост у власній церкві, бо Першоієрарх УГКЦ — Святослав Шевчук.

Обрання Папою кардинала, що не має найвищого сану навіть серед власної церкви майже неможливе на практиці. Крім того, українська греко-католицька церква належить до Східної Католицької Церкви та використовує візантійський обряд (що часто, для спрощення, називають — православним). За останню понад тисячу років жоден Папа не був обраним зі Східних Католицьких Церков.

У понеділок, 21 квітня 2025 року, у віці 88 років помер Папа Римський Франциск, завершивши 12-річний понтифікат, відомий прагненням до реформ, відкритості та захисту знедолених. Після його смерті в Католицькій церкві розпочався період sede vacante – вакантного престолу. У цей час Колегія кардиналів бере на себе керування справами Ватикану та скликає конклав – спеціальні збори, на яких обирають нового понтифіка.​

У 2025 році право голосу мають 138 кардиналів віком до 80 років. Хоча за канонічним правом Папою може стати будь-який охрещений та неодружений католик-чоловік, на практиці з 1378 року понтифіками обирають лише кардиналів.​ Зараз серед потенційних кандидатів на папський престол виділяють вісім осіб.

Вибори нового Папи Римського відбудуться в Сикстинській капелі, де кардинали зберуться на конклав. Для обрання нового понтифіка необхідно дві третини голосів. Процес виборів таємний, і результати оголошуються через спалення бюлетенів, дим від яких сигналізує про обрання нового Папи.​

Джерело