Лікарка з Чехії: Ми вже не можемо. Ми не спимо, не їмо.. Телефон дзвонить майже постійно. Люди, я прошу, перестаньте кричати на мене по телефону і особисто..

Пост чеської лікарки Pavla Kovaříková менш, ніж за добу набрав 86 тисяч лайків та 80 тисяч поширень у фейсбук. Публікуємо переклад:

Ми вже не можемо. Ми не спимо, не їмо, я не пам’ятаю чи була в туалеті. Телефон дзвонить майже постійно.
Зрозуміло, що ми лікарі, які підписалися на вимогливі роботи, знали до чого йдемо. Але це інакше. Це спринт і марафон в одному – інтенсивне змагання, але кінця не видно.

Та і через постійне повторюваня в ЗМІ, щоб люди без симптомів не ходили на тестування, їх тут мільярди. Так знову – якщо не маєте ніяких симптомів або тільки легкі, залишайтеся вдома, пийте досить рідини, якщо у вас температура, пийте парацетамол та лягайте в ліжко.

Я не зрозумила логіки цього, що людина, яка боїться, що у неї може бути коронавірус, йде в місце, де він сто відсотково знаходиться.

Люди брешуть парамедикам про свої симптоми та думають як перемогли систем. Але по-перше, ми через дефіцит сну не дурні, щоб побачити кому погано.  По-друге, втрачається наш час, енергія та розхидний матеріа, який ми би могли використати для когось, кому насправді потрібно. В  охороні здоров’я я вже деякий час працюю, але коли нам люди вкрали маски я була здивувана.

Також би я оцінила, якщо би на мене люди перестали кричати. Ясно, що ви злитесь на владу, на її рішення…… Я розумію, але тут ви кричите на бідну людину, яка вже не знає як довго не спала, і яка на владу впливає, як на погоду на Шрі-Ланці. Давайте будемо поводитись розумно, як люди.

(Якщо кажете, що коронавирус є ОК, тому що вбиває тільки старих та хворих, кажете що ці люди нікому не потрібні. Це не гарна ідея.)

Už nemůžem. Nespíme, nejíme, na záchodě jsem nebyla ani nepamatuju. Telefon zvoní prakticky nepřetržitě.
Jasně, jako lékaři jsme se upsali náročné práci, věděli jsme do čeho jdeme. Ale tohle je jiné. Tohle je sprint i maraton v jednom – je to hrozně intenzivní zápřah, ale zároveň to trvá dlouho a konec je zatím v nedohlednu.

I přes věčné opakování různými médii, aby asymptomatičtí nechodili na výtěry, je jich tu pořád odhadem asi miliarda. Takže znovu – pokud nemáte žádné nebo pouze lehké příznaky, zůstaňte doma, pijte dost tekutin, při teplotě si berte Paralen a vyležte se z toho. Nechápu logiku toho, když lidi, kteří se bojí že by koronavirus mohli mít, přijdou na jediné místo, kde je stoprocentně jasné, že se tam koronavirus vyskytuje.

Lidi lžou sanitkám i nám o svých symptomech, abychom je vyšetřili a mají pocit, jak strašně vyzráli na systém. Za prvé – my ani přes spánkový deficit nejsme úplně blbý a poznáme, jestli je někomu špatně nebo ne a dost mě uráží, když ze mě někdo dělá debila a hraje ki tu divadlo. A za druhé plýtvají našim časem a energií (a zdravotnickým materiálem, protože i to je komodita, kterou musíme brát v úvahu), který bychom mohli využít pro někoho, kdo naši péči opravdu potřebuje. Ve zdravotnictví sice už chvilku pracuju, ale když nám lidi ukradli roušky, tak to i mě překvapilo.

A taky bych teda ocenila, kdyby na mě lidi přestali křičet – do telefonu i osobně. Já chápu, že je to pro vás stresová situace, pro mě taky, ale řevem moji efektivitu práce opravdu nezvýšíte. Jasně, jste naštvaní na vládu, považujete jejich opatření za příliš drsná/ nedostatečná / špatně komunikovaná, já to beru, ale uvědomte si, že tady křičíte na chudáka, který se už nevím jak dlouho nevyspal a který má na rozhodnutí premiéra zhruba stejný vliv jako na zítřejší počasí na Srí Lance.

Prostě pojďme se chovat rozumně a navzájem k sobě jako lidi.

(P.S.: když prohlašujete, že koronavirus je v pohodě, protože to odnesou jen staří a/nebo nemocní, tak vlastně říkáte, že na těchto lidech nezáleží a že jsou postradatelní. To není úplně fajn názor.)

Джерело: prefiks.co.ua