Краще сядьте! Штурм Каховки? Пр0рuв на 20 кілометрів – ЗСУ вже там: росіяни в !сtерuці. Це кр@х фронту!
Британська розвідка стверджує, що Росії бракує особового складу для оборони Херсонської області і вона, ймовірно, планує розгортання мобілізованих резервістів у цьому секторі.
Про це йдеться у розвідувальному огляді Міноборони Британії.
Просуваючись на південь, українські підрозділи посунули лінію фронту ще на 20 км, насамперед завдяки просуванню вздовж східного берега Інгульця та західного берега Дніпра, однак, як зазначає британська розвідка, вони поки що не загрожують основним російським оборонним позиціям.
“Російське командування, ймовірно, розглядає зростаючу загрозу в секторі Нової Каховки як одну з найбільш нагальних проблем” – йдеться в огляді.
Зокрема, пошкоджена річкова переправа через Дніпро в цьому районі залишається для них одним з небагатьох доступних шляхів для поповнення сил.
“Росія стоїть перед дилемою: відведення бойових сил через Дніпро робить оборону решти Херсонської області більш стійкою; але політичним імперативом буде залишатися і оборонятися”, – вважає британська розвідка.
Зазначається також, що Росія залучила до оборони Херсона більшу частину своїх недоукомплектованих повітряно-десантних військ, які не мають достатньої кількості особового складу.
“Таким чином, Росія наразі має мало додаткових високоякісних сил швидкого розгортання для стабілізації фронту: вона, ймовірно, має на меті розгортання мобілізованих резервістів у цьому секторі”, – йдеться огляді.
Як зазначає австрійський військовий аналітик Том Купер, операція на Херсонщині була підготовлена набагато краще, ніж та, яку провели наприкінці серпня, навіть якщо її цілі, а можливо, і напрямки наступу залишилися переважно тими самими.
Перша проблема полягала в тому, що під час операцій на півночі Херсона наприкінці серпня — на початку вересня у підрозділів ЗСУ, що були залучені в операції, досить швидко закінчувалися артилерійські боєприпаси. Причина в тому, що витрата боєприпасів у цій війні залишається набагато вищою, ніж будь-хто міг би очікувати. Водночас боєприпаси були витрачені недаремно: вони виснажили протилежну сторону.
Ба більше, наступ ЗСУ на східну частину Харкова змусив збройні сили Росії (ЗСРФ) перенаправити туди велику кількість підкріплень і запасів: концентрація ВДВ (російських повітряно-десантних частин) і сил сепаратистів у Херсонській області — обидва під командуванням 49-ї загальновійськової армії (південний і західний Херсон) та XXII армійського корпусу (північний Херсон) — ще не змогли отримати аналогічні підкріплення.
Наступною проблемою було поліпшення як підтримки радіоелектронної боротьби (РЕБ), так і розвідки. Те, що було розгорнуто серйозну РЕБ, можна зробити висновок із російських повідомлень про порушення зв’язку та відсутність підтримки з повітря. Майже напевно це викликало вихід з ладу й артилерійської підтримки. Звичайно, придушити слабооснащену 205-ту козацьку мотострілецьку бригаду (сепаратисти) в галузі радіоелектронної боротьби було простіше, ніж придушити першокласний наряд ВДВ, проте він був настільки ефективно відрізаний від зв’язку, що не знайшов кращого виходу, ніж кликати на допомогу.
Розвідку було поліпшено настільки, що ЗСУ змогли краще шукати та знешкоджувати російські бойові машини перед початком власної атаки. В результаті ранні звіти вказували на втрату лише одного або двох Т-72 М «знищеної» 128-ї гірсько-стрілецької дивізії (порівняно з майже половиною роти під час початкових штурмів на початку серпня) в обмін на приблизно півбатальйону тактичної групи противника (наскільки відомо, загальна кількість знищеної російської техніки натепер включає близько десятка танків, така ж кількість БМП і БТР і вдвічі більше за іншу техніку).
Багато людей, здається, запитують — де ж танки?
Ще одна проблема полягала в тому, що деякі командири бригад ЗСУ все ще «керували з фронту»: були на передовій — насправді така поведінка була своєрідним «символом статусу» протягом більшості останніх 70 років, але виявилася не «ідеальною» для ведення воєнних дій у наші дні. Нині командири найефективніші, якщо координують свої війська з безпеки своїх штабів. У них є БПЛА та система автоматичного тактичного управління«Кропива», вони можуть спостерігати за боєм «наживо» та «з вигідної позиції» і бачити, що відбувається, набагато краще, ніж із землі. Крім того, я впевнений, що ЗСУ використовували у тилу ворога свій спецназ (мабуть, Південне відділення Центру ССО) — заздалегідь і для отримання додаткової інформації про пересування військ противника.
Нарешті, і противник виявився різної «якості»: ще наприкінці серпня 128-ма гірська дивізія атакувала добре підготовлені позиції двох БТГ першокласного ВДВ. Як тоді повідомлялося, вони зазнали таких втрат, що одну довелося повністю вивести з Херсонської області. Цього ж разу 128-ма гірська зіткнулася із (порівняно) слабо озброєною 205-ю козачою мотострілецькою бригадою (сепаратисти) та виснаженою 83-ю бригадою ВДВ.
Зрештою, ця атака мала бути підтримана наступом 35-го полку морської піхоти з Інгулецького плацдарму в північному (Давидів Брід) та східному напрямку (Брускинське).