Атака Ахметова! Олігарх все: Зеленський добиває – гірше РНБО, втратить все. Шантажу кінець – приречений
Ахметов проти Зеленського.
“Події останніх тижнів показали, що інформаційно-політична війна між українським олігархом №1 та главою держави не лише продовжується, але навіть посилюється. Відзначу одну значущу особливість цього протистояння – ніколи раніше Рінат Ахметов не вступав у відкритий конфлікт із чинним главою держави. Але тепер це сталося, що лише наголошує на безпрецедентному характері нинішніх подій”, – написав політолог Володимир Фесенко у своєму Facebook.
На що розраховує Ринат Леонідович у цьому протистоянні і які його можливості в цьому конфлікті?
Звичайно, його потенційне завдання-максимум (хоча б з погляду логіки політичного протистояння) – усунення опонента від влади. Але президентські повноваження Володимира Зеленського завершуються лише у 2024 р. І він ще з високою ймовірністю намагатиметься переобратися на пост Президента України.
Достроково усунути Президента України від влади можна лише через процедуру імпічменту. Але вона у нас настільки складна, що реалізувати її практично неможливо. І поки глава держави зберігає фактичну більшість у парламенті (навіть за допомогою ситуативних союзників), опозиція не може навіть ініціювати процедуру імпічменту (для цього потрібна проста більшість), не те що довести її до практичного результату (для цього потрібно три чверті від конституційного складу Верховної Ради).
В опозиції довгий час сподівалися, що Володимир Зеленський сам піде з посади Президента, зіштовхнувшись із тягарем найважчих проблем. Але опоненти Володимира Олександровича його недооцінили. Наш нинішній Президент самолюбний і впертий. Він не хоче йти програвши. І очевидно, що з власної волі і просто так він не піде.
Президент може достроково втратити владу через гостру політичну кризу. У нашій новітній історії було два такі прецеденти. 1994 р. Леонід Кравчук погодився на дострокові президентські вибори, думаючи, що їх виграє, але у підсумку програв. У лютому 2014 р. Віктор Янукович утік із України.
Під крилом Ріната Леонідовича є власний політичний пул, щоправда, дуже різномастий – від Яценюка до Мураєва та Бориса Колесникова, від Олега Ляшка до Дмитра Гордона. І це я ще не всіх перерахував. Рінат Леонідович останні 10-15 років вважає за краще робити одночасно багато різних ставок і на різних «політичних коней».
Ми, звичайно, точно не знаємо, в яких саме відносинах вони перебувають з бізнес-політичною імперією Ахметова, але, як мінімум, медійну підтримку вони отримують. Це ресурс, який активно використовується в телевізійній війні проти Зеленського, і може бути використаний на майбутніх парламентських, а також, можливо, президентських виборах. Рінат Леонідович, напевно, розраховує провести в майбутній склад Верховної Ради цілу низку своїх гравців, які братимуть участь у формуванні нової парламентської більшості. Але в поточному політичному протистоянні цей «ахметівський пул» відіграє допоміжну, а не вирішальну роль.
Величезні фінансові ресурси можна використовувати (і частково вони вже використовуються) для судової війни проти президентської команди, а також закритої роботи з окремими людьми в держапараті. І судова війна Ахметова з Офісом Президента, РНБО та окремими державними відомствами швидше за все наростатиме.
Всі перелічені вище інструменти можна використовувати для поступового послаблення Президента Зеленського. Але їх недостатньо для швидкої та остаточної перемоги над главою держави.
У боротьбі із Зеленським Ахметов може використати і свій величезний економічний ресурс. Можна привезти до Києва шахтарів та інших працівників своїх підприємств. Можна спровокувати фронду у базових регіонах, зокрема і прифронтових. Але тоді й президентська команда буде змушена використовувати проти олігарха №1 усю міць держапарату. Зрештою, компанії Ахметова можуть спровокувати енергетичну і навіть економічну кризу. Але така криза вдарить не лише по Зеленському, а й по бізнесу Ахметова, та ще й питання, хто більше постраждає. Тому такий сценарій надто ризикований.
Найімовірніший варіант дій Ахметова проти Зеленського – «стратегія удава», повільне удушення, із вирішальним ударом під час парламентських та президентських виборів.
Джерело: korupciya.com