Альона Шкрум: Телефонують з різних областей. Говорять, що односельчани, які повернулись з-за кордону, ходять у гості, в магазин та ніякого карантину не дотримуються.
Друзі,
Потрібна порада)
Маємо таку проблему:
Наші українці, які повертаються десятками тисяч з-за кордону, з усіх країн світу, мають залишатися вдома 14 днів на карантині.
Усі вони, без виключення, підписують зараз персональне зобов’язання про добровільний карантин удома на 14 днів.
При цьому, на жаль, дуже багато хто цього карантину НЕ дотримуються.
Ми – маємо забезпечити іх дотримання карантину.
(Інакше всі інші жорсткі обмеження та закриття бізнесу – не мають жодного змісту.
Бо лише повний карантин може знизити так званий коефіцієнт пандеміі до 1,3 за 1 тиждень – коли кожен хворий заражає не 2,4 людини, як зараз, а 1,3, а потім ще за тиждень – 0,7. А саме це – мета).
Історій багато.
Мені телефонують з різних областей.
Говорять, наприклад, що односельчани, які повернулись додому з-за кордону, – ходять у гості, в магазин та ніякого карантину не дотримуються.
Коли телефонуєш в поліцію, та не хоче приїжджати, або посилаються на те, що немає бензину, щоб приїхати, або захисних масок, щоб приїхати й проконтролювати цих людей та виписати штраф у розмірі 17 -32 тисячі грн.
Антон Геращенко описав іншу цікаву реальну історію , про «дочку маминої подруги», яка повернулася з Барселони до Києва, розказала мамі, що ніяких зобов’язань щодо карантину вона не підписувала, що вона здорова й тому поїде до Львова побачитися з сином
Але мама, через свою знайому, а потім й через пана Геращенка, з’ясувала (!), що дочка таки підписала зобов’язання, і навіть цей документ з її підписом було знайдено на митниці.
Дівчина збрехала мамі та була готова поставити під ризик себе, близьких і рідних, всіх у навколо.
Розумієте, за десятки років тотального беззаконня, українці до законів та заборон відносяться на тяп-ляп і ризик ані для них самих, ані для оточуючих – їх не турбує.
Така вже на сьогодні склалася у нас історія.
Жодні, навіть великі штрафи, навіть якщо вони будуть не 17 тисяч, а 100 – не злякають більшість людей, тому що для того, щоб розмір штрафу мав значення – треба, щоб була НЕВІДВОРОТНІСТЬ покарання.
Тобто, коли цей штраф заплатиш у 99% випадків порушення.
У нас, на жаль, не все так просто.
Невідворотності покарання немає. І психологічно, ми не боїмося жодних штрафів.
Тому, питання, що з цим робити.
Наприклад, у Гонконзі влада зобов’язала усіх, хто прибув до міста, одягати електронні браслети з GPS-трекерами для відслідковування їх пересування й очікувати спонтанних відео-дзвінків.
Ввести такі бласлети в Україні поки немає можливості – доведеться витратити купу грошей, в часи, коли нам треба рахувати кожну маску й експрес-тест.
У Польщі є набагато простіший й дешевший метод: спеціальний додаток на смартфорн, який так і називається «Карантин».
Скачати може кожен, але реєструються там лише люди, які підписали особисте зобов’язання дотримуватись карантину.
Додаток запрограмований таким чином, що протягом дня зареєстрованій особі періодично приходять нескладні завдання – як мінімум декілька разів на день.
Наприклад «протягом 10 хвилин зробіть власну фотографію з геолокацією з вашого дому», де ви торкаєтесь правою рукою лівого вуха.
Якщо ви це завдання не виконали впродовж вказаного часу, до вас телефонують зі служби нагляду й запитують, чому ви не виконали завдання.
Якщо ви даєте невнятні відповіді, або ж до вас не можуть додзвонитися – приїжджає додому поліція – вас шукають і відразу штрафують на найвищу суму.
Є країни, де карантин забезпечує осуд сусідів – наприклад, Німеччина.
Загальна інформація про спеціальний номера, щоб повідомляти про відомих вам порушників карантину.
Спрацює у нас? Не знаю.
Здається, люди – все ще бояться не достатньо.
Можливо, ви знаєте варіанти кращі й які працюють в інших країнах.
Що думаєте?
Джерело: prefiks.co.ua