Тепер не 2014 рік! У Путіна жодних шансів – переломний момент уже зараз. Перемога за нами!

Так, Путін ще може захопити Україну. Але українська армія та народ вже показали, що він не зможе втримати її під контролем, вважає відомий вчений та письменник Юваль Ноа Харарі.

Мрія збудована на брехні

Менш як тиждень пройшло з початку війни, але Володимир Путін, здається, наближається до своєї історичної поразки.Він може виграти всі битви, але програти війну.Мрія Путіна по відтворенню Російської імперії завжди базувалася на брехні, що Україна – несправжня нація, Українці – не справжні люди, а жителі Києва, Львова та Харкова мріють про російське панування.

Це повна маячня – Україна це нація з тисячолітньою історією, Київ вже був великим містом, коли Москви ще не існувало, і мегаполісом – коли вона була селом. Але російський деспот сказав цю брехню забагато разів, тож сам у неї повірив.

До речі, під час планування вторгнення до України, Путін міг розраховувати на кілька вже відомих фактів. Він знав, що у нього набагато більше військ, ніж в України. Європейська залежність від нафти та газу з РФ змусить такі країни як Німеччина вагатися щодо запровадження жорстких санкцій.

На основі цього, розробили такий план: вдарити по Києву та іншим містам сильно та швидко, знести уряд, поставити маріонетковий режим у Києві та позбавитись західних санкцій.

Але була одна невідома змінна: втримати країну після захоплення. Американці побачили це в Іраку, обидві держави – в Афганістані (особливо СРСР). Путін знав, що у нього в теорії достатньо сил для завоювання України.

Але чи приймуть це люди? Либонь він думав, що повториться 2014-й, коли Крим фактично не опирався анексії. Але 2022-й виявився іншим.

Тут не 2014 рік

З кожним новим днем ставало все зрозуміліше: ставка Путіна провалюється. Українці чинять відчайдушний спротив, викликаючи захоплення всього світу і виграючи війну. Щоб перемогти, росіянам доведеться втримувати Україну. Але лише за умови, що народ України їм це дозволить.

Наразі це видається вкрай малоймовірним. Кожен знищений російський танк та вбитий солдат РФ збільшують кураж українського війська. А кожен вбитий українець – ненависть до загарбників.

Ненависть – це найбільш потворна емоція. Але для пригноблених націй, вона – прихований скарб глибоко в серці. Вона може зберігати спротив поколіннями. Для відновлення Російської імперії, Путіну була потрібна відносно безкровна перемога, тоді й ненавидіти будуть значно менше.

Але проливаючи все більше і більше української крові, Путін упевнюється, що його мрія ніколи не буде реалізована. Не ім’я Михаїла Горбачова буде вибито на сертифікаті про смерть імперії: це буде Путін. Горбачов, якщо вже зайшла мова, залишив Україну та Росію близькими як близнюків.

А вже Путін перетворив їх на ворогів і гарантував, що відтепер українці чітко визначатимуть себе як опозицію до Росії.

Нації будуються з історії

Більшість націй будується зі своїх історій. Кожен день додає нових, що їх українці будуть розповідати не лише у темні часи попереду, але й через десятиліття та покоління.

  • Президент, який відмовився покидати столицю, сказавши “дайте мені амуніцію, а не таксі”.
  • Солдати з острова Зміїний, які сказали кораблю Росії йти у всім відомому напрямку.
  • Цивільні, які зупиняли танки Росії, сидячи на їхньому шляху.

Ось на чому будуються нації. У довгій перспективі історії – важливіші за танки. Деспоту з Росії це мало б бути відомо краще за інших. Зростаючи, йому “згодовували” спогади про німецькі звірства та російську мужність. Зараз він продукує теж саме, але вже примірявши на себе роль Гітлера.

Українська хоробрість дала полегшення не лише українцям, але й світові. Вона змусила Європу нарешті взяти себе в руки та стати лідером, яким вона давно хотіла бути. А також адміністрації США і навіть загнобленим громадянам самої Росії.

Якщо українці настільки сміливі, що зупиняють танки голими руками, німецький уряд може надати їм протитанкову зброю, відкинувши страх перед Путіним. Американці – вимкнути Росії SWIFT, хоч і частково. А росіяни – продемонструвати свій протест проти цієї беззмістовної війни.

Сміливість щось робити

Ми всі можемо виявити сміливість і зробити щось: перерахувати кошти, прийняти біженців, допомогти на онлайн-фронті. Війна в Україні змінить майбутнє світу. Якщо тиранії та агресії дозволять виграти, ми всі відчуємо наслідки.

Не можна залишатися просто спостерігачами, треба встати та бути врахованим. На жаль, ця війна може тривати довго. У різних формах, вона може розтягнутися на роки. Але головне питання вже було вирішено.

Останні кілька днів довели світу, що Україна – дуже реальна нація, українці – дуже реальні люди, які ну точно не хочуть жити під Російською імперією знову. Тепер питання лише у тому, скільки часу спливе, поки це повідомлення пройде через товсті стіни Кремля.

Джерело: korupciya.com

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *