Годину тому! Козир Зеленського: боротьба триває: олігархи не на жарт злякалися. В наступ! Це кінець

Боротьба триває: олігархи не на жарт злякалися ініціативи Зеленського.

Деолігархізація стане головною ідеєю другої частини президентства Володимира Зеленського. Це очевидно з його виступу перед парламентарями, пише Сергій Лещенко для “Чесна політика” на 24 каналі.

Президент окреслив намір використати ренту за користування надрами для створення Фонду майбутніх поколінь. Попереду на нас чекають чергові баталії, у яких олігархи мають наперед програшну позицію. Їхнім агентам впливу з депутатськими значками дедалі складніше буде протистояти цій ідеї Зеленського. Усе через те, що доведеться обирати між служінням кільком найбагатшим родинам або дітям усіх українців.

Зеленський завдав удару олігархам

З технологічного погляду Зеленський завдав удару в самісіньке серце пропагандистської машини, адже виборці підтримуватимуть ідею “поділитися з майбутніми поколіннями”. При цьому він сказав, що не збирається залазити у бізнес з олігархами, як це робили Віктор Янукович або Петро Порошенко.

Окрім того, у травні має запрацювати закон про деолігархізацію, яким передбачено створення реєстру олігархів. Вони будуть обмежені в правах приватизації та фінансування партій, змушені подавати декларацію про доходи, а політики та чиновники отримають зобов’язання звітувати про контакти з такими особами.

Однак ключовим є інше – наявність в реєстрі олігархів суттєво б’є по репутації таких людей на Заході, куди вони звертаються за дешевими кредитами або розміщують свої облігації, залучаючи гроші на розвиток бізнесу. Тепер комплаєнс міжнародних банків буде значно ретельніше перевіряти таких клієнтів. У перспективі присутність в реєстрі олігархів може стати причиною для введення адресних санкцій.

Попри публічні заяви, що закон про деолігархізацію є немічним та “беззубим”, олігархи злякалися його не на жарт. Саме після ухвалення цього документа суттєво змінилася риторика на телеканалах Ріната Ахметова, а президент на всю країну заявив про можливий державний заколот за участі олігарха.

У контексті останніх подій залишилася непоміченою ще одна ідея – Кабмін затвердив дорожню карту “боротьби” з олігархами. Вони отримають статус високоризикових клієнтів для банків. Це зробить їх не дуже бажаними в комерційних банківських установах. Мовиться не тільки про їхні особисті кредитні картки, а й про бізнес, яким вони володіють, адже в Україні діє реєстр кінцевих бенефіціарів. Усі, хто підпадає під проведення первинного фінансового моніторингу, а саме банки, страхові, поштові оператори, платіжні системи, аудитори, бухгалтери, боятимуться олігархів.

Також у плані деолігархізації ухвалити закон про лобістів. Тут важливо, щоб він не став легалізацією корупції. Зокрема, передбачено:

  1. держреєстрацію лобістської діяльності;
  2. створення реєстру лобістів;
  3. звітування лобістів про контакти з органами влади;
  4. публікацію договорів про надання послуг, а також фінансових звітів.

Також пропонують посилити повноваження Антимонопольного комітету, Держенергонагляду та Міністерства енергетики й вугільної промисловості. Міненерго уже внесло законопроєкт про введення тимчасових адміністрацій на приватних об’єктах енергетичної інфраструктури.

Міненерго отримає повноваження для затвердження графіків ремонтів енергоблоків, щоб не виникало ситуації, коли в розпал опалювального сезону деякі приватні олігархічні станції відключають блоки або не мають вугілля. Генерація буде зобов’язана виконувати ці плани та дотримуватися необхідних обсягів запасів палива.

Також у плані уряду щодо деолігархізації передбачено запобігання маніпуляцій на оптових енергетичних ринках, встановлення відповідальності учасників за інсайдерську торгівлю. Тобто, коли ти знаєш наперед про зміни тарифів, бо працюєш з регулятором, і починаєш продавати цю інформацію тим, хто може нею скористатися.

Мій висновок такий – якщо держава по-справжньому бореться з олігархами, а не імітує це, то вона завжди переможе. Головне, щоб це не була вибіркова гра й та боротьба за вплив на медіа, а справжнє бажання зменшити вплив грошей на політику. Водночас завданням громадськості та журналістів є стежити за цими спокусами.

Джерело: korupciya.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *