Польща змінила правила для українських заробітчан: чого чекати
Українці за новими правилами матимуть змогу отримувати “карту побиту”, а після зміни роботодавця не подавати наново пакет документів. Це може спростити офіційне працевлаштування за кордоном. Причому більшість вакансій для українців – низькооплачувані та для робітників без вищої освіти. Українці в Польщі стають жертвами шахрайських схем, крім того, змушені погоджуватися на складні умови та часто працюють нелегально.
Про те, як зміняться правила, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Що і як змінили поляки
Як розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, “карта побиту” – це можливість перебувати на території Польщі від 1 до 3 років без отримання відповідної робочої візи. Поки що при отриманні “карти побиту” людина прив’язується до конкретного роботодавця та посади. Якщо вона хоче поміняти місце праці, навіть у того ж роботодавця, мусить повністю переробляти весь пакет документів.
За словами Воскобойника, рішення про видачу “карти побиту” мають ухвалювати за 2 місяці, але строки часто затягують (черги тривають пів року-рік). Люди не можуть дочекатися, коли отримають цю картку, та виїжджають із країни.
“Щоб розвантажити місцеві ужонди, які займаються оформленням відповідних документів, ухвалено рішення, що “карта побиту” видається в одного роботодавця, не потрібно буде її змінювати, якщо змінюється місце праці у конкретного роботодавця або навіть сам роботодавець. Це також спрощує можливість для Польщі залишати робітників на триваліший час. Люди будуть менше прив’язані до роботодавця і це збільшить їхні можливості у пошуку нових місць праці”, – розповідає експерт.
Травесті-діва Монро показала себе чоловіком і назвала своє справжнє ім’я. Фото
Українці стикаються із шахрайством
Але працевлаштування в Польщі для українців не таке просте, як здається. Часто в пошуках роботи за кордоном наші громадяни стикаються із шахраями і замість заробітку втрачають останні заощадження. Щоб уникнути цього, Воскобойник радить:
“Перше та найголовніше, коли українці шукають роботу в будь-якій країні світу, не потрібно платити посередникам. У всьому світі легальні посередники отримують нагороду за пошук співробітників від роботодавців. По-друге, ніколи не погоджуйтесь на нелегальне працевлаштування. Бо якщо в першому випадку ви втратите тільки гроші, то коли працюватимете нелегально – це загроза і вашому здоров’ю і навіть життю. Адже якщо людина не працює офіційно, навіщо їй створювати безпечні умови праці?”.
Хто потрібен у Польщі
Зростання попиту на працівників з України зросло на тлі прийдешніх новорічних свят, вважає Олена Кирильєвніна, керівниця відділу по роботі з партнерами Jooble. “Усі хочуть на свята побути з сім’єю, особливо люди, які часто їздять на заробітки та бачать своїх рідних фактично максимум кілька тижнів на рік. Водночас багато працівників з України беруть відпустки, тому деякі країни Євросоюзу відчувають нестачу робочої сили”, – каже Кирильєвніна.
Традиційно найбільше пропозицій щодо роботи надходить від країн найближчого зарубіжжя – Польщі, Литви, Латвії, Чехії, Німеччини. Працівників з України найчастіше кличуть на роботи, які передбачають фізичну працю: різнороби, збирачі, пакувальники, вантажники, водії. Навіть займаючись такою роботою, українці можуть заробляти більше, ніж в Україні. Наприклад, у той час як в Україні різноробочий на будівництві може заробляти від 5000 до 20000 грн на місяць, у Європі роботодавці здебільшого пропонують вищу зарплату: від 15000 до 25000 грн на місяць у Польщі; від 25 000 до 45 000 грн на місяць в Італії; у межах 20000-32000 грн на місяць у Чехії.
Причому в більшості випадків працівник оформлений офіційно до штату, оскільки трудове законодавство в Європі дуже суворе. Часто роботодавець забезпечує свого співробітника житлом та харчуванням, або знижками на них, а також обов’язковою страховкою. Невеликий відсоток із загальної кількості пропозицій щодо роботи за межами країни для “білих комірців”, тобто людей з вищою освітою та тих, хто працює за спеціальністю
Зазначимо, найчастіше українців залучають до найменш оплачуваних та найважчих робіт. Причому Польща за рахунок заробітчан покриває власний дефіцит ринку праці. В Україні ж така ситуація призводить до перекосу, страждає вся економіка. Також варто зауважити, що кваліфікований робітник у Києві може заробляти приблизно стільки ж, як і в Польщі. Для цього не потрібно залишати рідну країну та погоджуватися на складні та часто нелегальні умови праці.