Непокірність мерів – це тільки початок? Тернопіль, Луцьк і червона зона

Тернопіль й Луцьк включили до червоної зони карантину. Це не подобається місцевій політичній еліті – рішення уряду не виконуватимуть. Чому влада не може порозумітися: піклуються за людей чи готуються до виборів? Політична боротьба між регіональними лідерами й центральною владою загострюється. Наскільки далеко готові зайти політики у цьому протистоянні? Відповідь на це питання шукав журналіст сайту 24 каналу, передають Патріоти України.

Де тут політика?

Це вже не перший випадок протистояння місцевої політичної еліти з центральною владою. Мер Харкова Геннадій Кернес, попри рішення уряду, у березні відмовився зупинити роботу метро. Також міський голова Черкас Анатолій Бондаренко у травні самостійно вирішив пом’якшити карантин.

Ось тепер хвиля непокори дійшла до Західної України.

Така поведінка мерів може свідчити про те, що регіональна політична еліта відчуває, що може скласти конкуренцію центральній владі. Це відбувається на фоні процесу децентралізації, пояснив у коментарі для сайту 24 каналу політолог Тарас Семенюк.

“Регіональні лідери формують свої політичні проєкти, які стануть альтернативою загальноукраїнським”,– сказав він.

До речі, результати опитування Групи Рейтинг свідчать, що українці схильні більше підтримати регіональну політичну партію на майбутніх виборах, навіть якщо вона буде балотуватися лише в одній області – 50% опитаних. Натомість майже 30% мають намір голосувати за відому національну політичну силу.

Тож, протистояння регіонів й центру обумовлене наближенням місцевих виборів. Але ініціатива перетворити питання карантину у політику належить центральній владі, запевнив у коментарі для сайту 24 каналу політолог Ігор Рейтерович. Проте ситуацію використовують обидві сторони конфлікту, підкреслив експерт.

“Те, що відбулося в Луцьку й Тернополі це, на жаль, лише початок. Фактор виборів буде відігравати вагому роль. Кожен мер намагатиметься використати конфлікт на свою користь. Центральна влада ж буде розкручувати це через призму сепаратизму, непокори”, – пояснює експерт.

Політолог зазначив, що від політичного протистояння виграє місцева еліта, оскільки вона знаходяться ближче до людей і швидко підлаштовуються під їх інтереси.

Людям набридло знаходитись на карантині, тому звісно місцева влада буде виступати на їх боці, а з центральної влади робитимуть винуватця усіх проблем.

І ця ситуація доволі складана для Києва, оскільки сила тут теж не допоможе. Кримінальні справи лише збільшать рейтинг мерів й їх політичних проектів, акцентував Ігор Рейтерович.

Карантин в Україні продовжили: що передбачають 4 зони / Інфографіка МОЗ

Свою чергою, Тарас Семенюк наголошує, що цей конфлікт небезпечний, адже може породити лайтовий сепаратизм, коли центральну владу припинять сприймати серйозно.

Якщо зараз не виконують рішення центральної влади щодо карантину, то що буде далі коли Києву необхідно буде впровадити управлінські рішення. Тому головне аби така поведінка не стала трендом, запевнив політолог.

Двовладдя у Тернополі й Луцьку

З 1 серпня в Україні діє нова система карантину – країну розділили на різні зони: зелену, жовту, помаранчеву й червону.

До найжорсткішої зони потрапили міста Тернопіль й Луцьк, а також Кіцманський район у Чернівецькій області.

З таким рішенням не згодні представники місцевої влади. Зокрема міський голова Тернополя Сергій Надал у коментарі для Радіо НВ зазначив, що віднесення міста до червоної зони карантину суперечить чинному українському законодавству. Він вважає, що це рішення політичне, мовляв так Київ карає непокірні обласні центри.

У своєму дописі у Facebook Сергій Надал припускає, що це покарання за те, що “тернополяни збирають підписи на захист української мови” та за те, що вони “відстоювали національну позицію під стінами Верховної̈ Ради у Києві” та “виступили проти дистанційного навчання”.

Надал скликав позачергове засідання міської ради, на якому ухвалили рішення, що не будуть посилювати карантин – транспорт й всі організації, підприємства й установи працюватимуть у звичному режимі – як було до 1 серпня.

Міський голова звернувся до уряду з проханням скасувати рішення про включення Тернополя у червону зону, а поліцію закликає не вживати жодних дій щодо штрафів, пов’язаних з роботою установ.

“У разі, якщо поліція складатиме протоколи, ми забезпечимо юридичний суд”, — попередив міський голова.

У Луцьку схожа ситуація. Там також не збираються зупиняти транспорт й закривати заклади. Радник міського голови Луцька Ігор Поліщук сказав, що рішення уряду йому не зрозуміле. Мовляв, останнім часом в контексті статистики захворюваності COVID-19 в місті нічого не змінилось.

За його словами, обмежувальні заходи, які передбачені в межах червоної зони створять для Луцька неймовірні проблеми.

“Якщо центральна влада хоче працювати за законом – нехай вводить надзвичайний стан та лише тоді зупиняє транспорт, закриває заклади та приймає інші обмеження”, – обурився Поліщук.

Ще одним сюрпризом для мешканців Луцька й Тернополя стала заборона поїздам зупинятися у цих містах. І це рішення місцеве керівництво також вважає несправедливим й політичним.

Позиція уряду

Втім, міністр охорони здоров’я України Максим Степанов запевняє, що ніякої політики у поділі на різні зони карантину немає.

За його словами, визначення рівня поширення COVID-19 у кожному конкретному регіоні відбувається автоматично без впливу людського фактору. Тобто, там чітко все систематизовано, та є цифри, які відображають реальну небезпеку, присутню в тому чи іншому регіоні.

Крім того, міністр наголосив, що місцева влада не має права послаблювати карантин, а лише посилювати його.

Критерії, за якими регіони розподіляють на зони:

• завантаженість ліжок – не вище, ніж 50%;
• середня кількість тестувань – щонайменше 24 на 100 тисяч населення;
• коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не більше, ніж 11%;
• показник динаміки інфікування.