«Укрзалізниця» несеться у прірву, або Куди рулить «ляльковод» Кравцов та його поплічники

4 Серпня, 20204 Серпня, 2020 Mag GowYo 0 коментарів

Чому в Укрзалізниці такий занепад та процвітає корупційний клондайк

Споконвічне українське правило «хочеш очолити корупцію – почни боротись з нею» працює однаково «добре» в усіх галузях економіки. В тому числі, на жаль, і в такій стратегічно важливій сфері як залізниця. Вже більше року, як у транспортному професійному середовищі з’явились не тільки «новітні» вульгарні політичні інструменти – компромати, пранки, загрози, інтриги й “ліві” Telegram-канали, але й нові напрями – антикорупції та комплаєнсу. Саме такий напрям діяльності наразі закріплений за членом наглядової ради «Укрзалізниці» Сергієм Лещенко, який жодного дня в своєму житті не працював у цій сфері, але має добрі стосунки з НАБУ. Причому ці стосунки виходять далеко за межі спілкування «журналіста-антикорупціонера», проте більше нагадують «роботу агента під прикриттям», оскільки чим далі, тим частіше НАБУ залучається до бізнесових, політичних та кадрових розборок всередині «УЗ», повідомляє From.ua

Насправді, кадрові війни в залізниці стали переважати над боротьбою за вантажопотік ще за часів Євгена Кравцова. Останній з очільників УЗ встиг вибудувати під себе настільки серйозні корупційні схеми, що з його звільненням вони не тільки не зменшились, але навіть закріпились, не в останню чергу завдяки «антикорупційній допомозі» від Лещенка, що дуже вдало зайшов у Наглядову раду якраз напередодні звільнення Кравцова

До речі, слід віддати належне НАБУ, які, нарешті, навчилися вербувати таких посадових осіб, як Кравцов, і мати напрочуд дружні відносини з такими членами наглядової ради як Лещенко. Молодці.

Також нехай не дивуються голова комітету та підкомітету ВРУ Юрій Кісєль та Олександр Скічко, чому в Укрзалізниці такий занепад та процвітає корупційний клондайк.

Наразі дуже важко буде реалізувати висловлення недовіри Івану Юрику чи наступному в.о. голови правління, оскільки до «ляльок» Кравцова слід віднести в тій чи іншій мірі одразу дуже багато людей:

діючий менеджмент Укрзалізниці та її наглядової ради (голова наглядової ради Шевкі Аджунер, члени наглядової ради Олег Журавльов, Сергій Лещенко, Адомас Азулас, Крістіан Кун, Андерс Ослунд),
попередній в.о. голови правління Желько Марчек,
нинішній в.о. голови правління Іван Юрик,
вся вертикаль по лінії фінансів,
директор з правових питань Артур Резнік та його вертикаль,
директор з питань інформаційних технологій Костянтин Мальцев (призначений за рекомендацією Криклія),
вже звільнений директор зі стратегічного розвитку і інвестицій Антон Соболєвський та його вертикаль,
Уповноважений з антикорупційної діяльності Ігор Шевченко (людина Резніка),
попередній директор з розвитку бізнесу Андрій Рязанцев,
директор регіональної філії «Одеська залізниця» Сергій Нікулін (особистий друг сім’ї Кравцова та його «гаманець»),
директор з безпеки Дмитро Ярмак (призначений за рекомендацією Криклія) та його вертикаль,
директор Департаменту комерційної роботи Андрій Мірошніков,
в.о. директора філії «Центр транспортної логістики» Олег Горенко та його заступник Тимофій Мураховський,
директор Департаменту адміністративного забезпечення правління Укрзалізниці Дмитро Паробок тощо.

Особливу увагу слід звернути на те, що й після свого звільнення Євген Кравцов надзвичайно тісно спілкується, в тому числі і у позаробочий час, з топ-посадовцями Міністерства інфраструктури – власне міністром Владиславом Криклієм та його першим заступником Дмитром Абрамовичем. В сферу орбіти Кравцова входив і колишній державний секретар Мінінфраструктури Андрій Галущак (нібито агент ФСБ).

Колишній керівник Укрзалізниці Євген Кравцов вважає, що він дуже розумний і хитрий, навіть хизується у вузьких колах своїм неабияким вмінням грати в шахи (нібито в НАБУ має псевдонім «Каспаров»), що в свою чергу, мабуть, допомагає йому виконувати роль «ляльковода». І, як бачимо, з наведеного вище, він дійсно класно грає в шахи, бо розставив по всій Укрзалізниці, в усіх її вертикалях та підрозділах своїх людей, якими управляє задля досягнення своїх корупційних цілей.

Але про все по порядку.

Нещодавно в мережі ЮТУб з’явилось інтерв’ю Наташі Влащенко з колишнім міністром економіки Т.Міловановим, в якому останній зізнався, що призначення Сергія Лещенка членом наглядової ради «Укрзалізниці» відбулось не за якісь професійні якості, а через те, що його просто «попросили». Іншими словами, Сергій Лещенко – чийсь протеже на цій посаді, і хтось курує всіма цими «незалежними» експертами. Не здивуємось, що куратори сидять у тому самому посольстві, з якого надходять вказівки і на адресу Артема Ситника, адже не секрет, що деякі західні компанії вже давно мріють про приватизацію українських колій. Натомість сам Сергій Лещенко і не приховує того, що великого спрута треба поділити на дрібніші частинки, так мовляв з корупцією буде легше боротись, хоча насправді «УЗ» просто доводять до того стану, коли її майже банкрутом продадуть кому-треба за безцінь.

На підтвердження цій тезі можна просто згадати про доповідну записку голови СБУ Івана Баканова від 7 квітня 2020 прем’єру-міністру Денису Шмигалю. В ній СБУ відзначила посилення загрози стійкому і безпечному функціонуванню об’єктів критичної інфраструктури залізничної галузі через неефективну діяльність наглядової ради АТ “Укрзалізниця” з питань організації і контролю за його фінансово-господарською діяльністю. У записці, зокрема, зазначається, що ефективність діяльності наглядової ради УЗ потребує додаткового аналізу, оскільки встановлений ним порядок контролю і регулювання діяльності правління компанії не привели до належного економічного ефекту.

діючий менеджмент Укрзалізниці та її наглядової ради (голова наглядової ради Шевкі Аджунер, члени наглядової ради Олег Журавльов, Сергій Лещенко, Адомас Азулас, Крістіан Кун, Андерс Ослунд),
попередній в.о. голови правління Желько Марчек,
нинішній в.о. голови правління Іван Юрик,
вся вертикаль по лінії фінансів,
директор з правових питань Артур Резнік та його вертикаль,
директор з питань інформаційних технологій Костянтин Мальцев (призначений за рекомендацією Криклія),
вже звільнений директор зі стратегічного розвитку і інвестицій Антон Соболєвський та його вертикаль,
Уповноважений з антикорупційної діяльності Ігор Шевченко (людина Резніка),
попередній директор з розвитку бізнесу Андрій Рязанцев,
директор регіональної філії «Одеська залізниця» Сергій Нікулін (особистий друг сім’ї Кравцова та його «гаманець»),
директор з безпеки Дмитро Ярмак (призначений за рекомендацією Криклія) та його вертикаль,
директор Департаменту комерційної роботи Андрій Мірошніков,
в.о. директора філії «Центр транспортної логістики» Олег Горенко та його заступник Тимофій Мураховський,
директор Департаменту адміністративного забезпечення правління Укрзалізниці Дмитро Паробок тощо.

Але про все по порядку.

“За висновками фахівців, з 2015 року триває постійне знецінення активів компанії (орієнтовно 13 млрд грн), що, в першу чергу, стало причиною системного невиконання фінпланів, призводить до суттєвого відставання темпів капітальних інвестицій на оновлення основних фондів в порівнянні з їх зносом. Так, згідно з консолідованими звітами про виконання фінансових планів УЗ в 2018-2019 рр., не досягнуті планові показники майже за всіма видами діяльності, через що виконання планів капітальних інвестицій в 2018 році склало 67,5%, а за дев’ять місяців 2019 року – 58,6% “, – говориться в тексті документа, хоча пан Євген Кравцов постійно замовляє платні статті в ЗМІ щодо прибутковості компанії за період його керівництва 2018-2019 рік, намагаючись зробити собі імідж ефективного менеджера.

Таким чином, сформована наглядова рада і встановлений нею протягом 2018-2019 рр. Порядок контролю за діяльністю правління товариства не тільки не сприяли поліпшенню фінансово-економічного становища АТ “Укрзалізниця”, а й загострили існуючі проблеми функціонування УЗ. Тоді виникає логічне питання – а за що ж отримав майже 1,4 млн грн за неповні півроку роботи сам Сергій Лещенко, які корупційні «схеми» він розкрив? Насправді, ніякі, хоча в своїх інтерв’ю він і наголошує на зворотному.

Ще один цікавий момент. 21 липня по всім ЗМІ прокотилась новина про те, що на об’єктах УЗ проводяться обшуку СБУ спільно з податковою. На сайті залізниці написано дуже коротко: “Укрзалізниця сприяє Службі безпеки України та Державній фіскальній службі України в проведенні слідчих дій. Сьогодні правоохоронці проводять низку обшуків на об’єктах Укрзалізниці”. Відомо тільки, що здійснюється досудове розслідування щодо можливого зловживання службовим становищем та ухилення від сплати податків відносно посадових осіб приватних компаній та Укрзалізниці. Так ось, є припущення, що насправді там просто вилучаються документи, які можуть зашкодити корупційним схемам Кравцова, а за їх відсутності йому вже нічого не загрожуватиме. Саме цим і пояснюється таке активне «сприяння» з боку УЗ.

Щоб зрозуміти, що відбувається насправді зараз, потрібно відмотати час назад. Причому почати слід зі скандалу, коли Володимир Гройсман став сваритися з Володимиром Омеляном і перевів УЗ під управління Кабміну. Це вже була явна боротьба за переділ інтересів. Євген Кравцов – однозначний протеже Гройсмана. Наглядову раду Кравцов теж обирав під себе. Це люди, які його підтримували тоді, тай підтримують зараз, хоча жодного офіційного впливу Кравцов, звичайно, вже немає. Тим не менш, за нашими джерелами, Є.Кравцов і досі активно спілкується з новим міністром Криклієм та представником його бек-офісу Грантом Даяном, має тотальний вплив на останніх, в прямому сенсі «смикає» своїх маріонеток за мотузки, а відтак продовжує очолювати корупційні схеми в Укрзалізниці.

Прикриття вказаних схем відбувається в тому числі і через членів Наглядової ради. Зокрема, саме член наглядової ради Сергій Лещенко зробив усе від нього залежне, щоб на своїй посаді залишилась важлива для Кравцова людина – голова тендерного комітету філії «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці Валерій Шергін. В кабінетах УЗ і досі з посмішкою згадують, як С.Лещенко завзято декларував на кожному кроці, що В.Шергін – його «особистий агент». На посаді ця людина залишилась для того, щоб на Укрзалізниці і далі ніхто не чіпав «газові схеми» та постачальників газу.

Причому «газова схема» – далеко не єдина на шахівниці Євгена Кравцова. За нашими даними він також опікується оборудками з подачею вагонів, постачанням олив, постачанням дизельного пального, постачанням вугілля, постачанням електроенергії, закупівлею коліс та люксових авто. І найголовніше – виплатою за рішенням суду коштів компанії VR capital. По кожній з цих схем Кравцов, з метою прикриття своєї корупційної діяльності, через ЗМІ та замовні статті визначив «відповідальних» осіб (цапів-відбувайлів). Прикметно, що за допомогою НАБУ Є.Кравцов робить все, щоб за його ж схеми покарали інших, як правило, просто професіоналів своєї справи або людей, які можуть в майбутньому завадити цим схемам.

Звичайно, що НАБУ, захищаючи свою агентуру, «відбілюючи» репутацію останніх, проводить обшуки, викликає на допити вказаних «відповідальних» осіб з метою їх дискредитації та висвітлення в ЗМІ їх заангажованості і причетності до зазначених корупційних схем, та в подальшому цих «зайвих» осіб просто звільняють з Укрзалізниці.

Аналіз публікацій в ЗМІ дає змогу чітко вирахувати людей, які заважали або й досі заважають Кравцову. Це і в.о. члена правління «Укрзалізниці» Роман Веприцький, і директор з інженерно-технічного обслуговування Григорій Бойко, і директор Департаменту безпеки Володимир Ковтун, і директор Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олег Назарук та його заступник Артем Олійник, і директор філії Укрзалізниці Максим Міняйло, і операційний директор В’ячеслав Єрьомін, і директор з безпеки Артем Морковкін, і заступники директора регіональної філії «Одеська залізниця» Олег Підлубний та Павло Яценко, і директор філії швидкісної компанії Сергій Лейбук, і директор філії «Центр забезпечення виробництва» Євген Нікітін, і заступник юридичного Департаменту Тамара Титорук та інші.

Вказаних осіб звільняли або дискредитували за однією і тією ж схемою:

Звільняли осіб, які шкодили або могли нашкодити корупційним інтересам Кравцова шляхом непродовження контрактів, скорочення, незаконного звільнення (Нікітін, Єрьомін, Ковтун, Бойко, Морковкін, Титорук, Назарук, Олійник, Яценко, Лейбук);
Дискредитували осіб, які шкодили або могли нашкодити корупційним інтересам Кравцова наступним шляхом – НАБУ проводить обшуки, і відразу подавалася негативна інформація в ЗМІ про вказаних осіб. Або декілька разів в ЗМІ висвітлювалася будь-яка негативна інформація про вказаних осіб, після чого Кравцов або за його вказівкою Криклій, Желько чи Юрик звільняли останніх (Веприцький, Єрьомін, Назарук, Олійник, Нікітін, Міняйло, Лейбук, Підлубний).

Ситуація стає ще більш критичною, якщо вмонтувати в цю картину висловлювання в.о. члена правління “Укрзалізниці”, директора по інфраструктурі Романа Веприцького, якого не так давно відсторонили від посади саме через те, що він був одним з потужних претендентів на обрання новим керівником Укрзалізниці. Наприклад, Роман Веприцький неодноразово заявляв про неможливість повернення в прибутковість всієї залізничної галузі України при подальшому управлінні компанією нинішнім складом наглядової ради компанії. “Працювати на захист інтересів України та досягати цілей для держави і громадян, а також бути ефективним менеджером досить складно, коли в наглядовій раді – п’ять іноземців з семи, і працюють вони на збитковість галузі… Причому члени-«українці», як і той самий Лещенко абсолютно не проти «підігравати» у всьому іноземцям …”, – писав він у Facebook.

Очевидно, що у високих кабінетах вже мають свого кандидата на керівника УЗ, а тому, як ми вже казали, проти Веприцького Кравцов розіграв звичну для себе партію, швиденько «наславши» НАБУ і збивши таким чином з останнього будь-яке бажання пручатись.

Що ж стосується Наглядової ради, яка і досі є маріонетковою в руках Кравцова, то нею і далі усе робиться не для поліпшення ситуації в компанії, а для її погіршення. Тобто скандали скандалами, а мільйонні збитки УЗ від роботи з фірмами-прокладками наглядова рада «закривати» не поспішає. Власне як і не поспішає викривати схеми, що діяли (і діють) за часів Кравцова.

Для ілюстрації наведемо слова того ж таки Романа Веприцького: «Шукайте тих, кому це вигідно. Групі колишнього керівника УЗ Євгена Кравцова. Його звільнили, але запущені ним процеси досі працюють – по тендерах, нерухомості, кадрових рішеннях та інших корупційних питань. Нічого не змінилося. Моя думка однозначна: якщо людину звільнили, неприпустимо, щоб вона впливала на процеси, тим більше у державотворчій стратегічній галузі. Мене повернули до УЗ як директора з інфраструктури, а також в.о. члена правління. Відразу ж пішли пропозиції щодо хабарів, я навідріз відмовився. А у відповідь: «Ви не зрозуміли, у нас це в бюджеті закладено, так було завжди». Отже, традиційно існувала система щомісячних платежів, які йдуть конкретним чиновникам УЗ». Через конфлікт з наглядовою радою Роман Веприцький зняв свою кандидатуру з конкурсу на пост голови правління Укрзалізниці та заявив: «Як я зможу працювати, в нас різне бачення розвитку компанії».

Єдине, що тішить, що маючи вплив на Криклія, Кравцов все ж не має вплив на увесь Кабмін. Оскільки хоча наглядова рада Укрзалізниці й рекомендувала Кабінету Міністрів України звільнити Романа Веприцького з посади в.о члена правління по вантажним перевезенням, таке Рішення КМУ ще не прийнято. На нашу думку, Р.Веприцький банально дуже заважає корупційним схемам Кравцова-Криклія з питань подачі вагонів та вантажних перевезень, відносно чого в ЗМІ була організована чорна піар-кампанія, хоча як бачимо і без потрібного для НАБУ і Кравцова результатом. Єдине, що вдалося екс-очільнику УЗ завдяки цьому тиску, це змусити Р.Веприцького самостійно зняти свою кандидатуру. А Кравцов що? Він тут «ні до чого» і «ні в чому не винен».

Також, в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю для mintrans.news Сергій Лещенко рапортував про те, що, мовляв, повністю переналаштовано роботу Департаменту безпеки УЗ. А насправді були звільнені люди, які могли завадити подальшій роботі «схем Кравцова». Так, у вказаному інтерв’ю Лещенко розповів про те, що Департамент безпеки був поділений між вертикалями правоохоронних органів, та що нібито директор Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олег Назарук та його заступник Артем Олійник стали частиною пагубних процесів стосовно закупівлі вугілля філією «Пасажирська компанія», за результатами чого було відкрито кримінальне провадження та у вказаних працівників безпеки НАБУ проведено обшуки. Ок, припустімо. Але далі наведемо ще одну цікаву цитату з цього ж інтерв’ю: «Сейчас мы наблюдаем, как группа связанная с Андреем Адамовским и “Трейд Коммодитис”, воюет за долю на поставках масел для Укрзалізниці, которую при старом руководстве они контролировали. Эхо нынешней закупки вы можете видеть в серии заказных материалов по интернету и в анонимных телеграм-каналах…». Виникає питання, а чому Сергій Лещенко не розповідає читачам про те, що не тільки мастила поставляли компанії, пов’язані з Андрієм Адамовським, а й те саме вугілля, щодо закупівлі якого так «збудилось» НАБУ? До того ж Лещенко сам випадково промовився, що з попереднім керівництвом Укрзалізниці, тобто Кравцовим, у А. Адамовського все було добре. Співставивши всі ці факти та міркування Лещенка стає очевидним – і постачанням мастил, і постачанням вугілля опікувався (а читай: робить це і досі) особисто Євген Кравцов. Проте всі звинувачення за ці схеми лягли на плечі зовсім інших людей – тих самих Назарука, Олійника, Міняйло. Після декількох замовних публікацій в ЗМІ майже всіх їх було звільнено, а сам «шахіст» Кравцов знову «ні в чому не винен»…

До речі, директора з технічних питань Григорія Бойко звільнено за вимогу до постачальників олив проходити акредитацію відповідно до вимог діючого законодавства. Але це так, ліричний відступ про те, що по закону ніхто ніколи діяти не хотів і не збирався.

Також у вказаному вище інтерв’ю Сергій Лещенко розповів про те, що до нього Укрзалізниця жодного разу не закуповувала газ через систему ProZorro, а закуповувала по договорам, укладеним ще у 2004 з компанією «ЮгГаз» (компанія Учителя-Галантерника) та компанією «Скела Терциум» (компанія Белашова) та що при ньому вперше провели закупівлю газу через систему ProZorro. Корупцію подолано? На словах – так, а насправді – ні. Бо й тут Лещенко не розповідає читачам усього. Закупівля газу хоч і відбулася через систему ProZorro, але проводилась вона славнозвісною філією «Центр забезпечення виробництва», де головою тендерного комітету є той самий «агент» Валерій Шергін, а переможцями тендеру стали… Як ви думаєте, хто? Правильно! Все та ж незмінна компанія «ЮгГаз» та пов’язана із «Скела Терциум» фірма-прокладка ТОВ «Інвестсервіс». Гравці ті ж самі, тільки от ціна інша: цього разу постачання газу відбуватиметься аж в 2,5 рази дорожче від ринкових цін. Краще вже б «стара» корупційна схема залишилась, аніж така нова, яка тільки й далі заганяє УЗ в боргову яму. Але Лещенко вже чомусь не просить НАБУ провести розслідування закупівлі по завищеній ціни, а наш висновок такий самий простий – закупівля газу також контролювалася і контролюються особисто Євгеном Кравцовим та скоро матимемо «відповідальну особу» по цьому напряму. Прізвище чергового цапа-відбувайла нам ще невідоме, але впевнені, що і в цьому випадку Кравцов буде «ні в чому не винен».

Ця наша впевненість в тому, що Кравцов знову замінить винну «фігуру» на невинну, базується не лише на власних джерелах інформації, але й на банальному аналізі попередніх подій. Згадаймо, як минулого року Центр протидії корупції вже звинувачував Валерія Шергіна в порушенні законодавства про закупівлі. В січні 2020 року низка ЗМІ з посиланням на сервіс Prozorro повідомили про те, що ЦЗВ УЗ допустив закупівлю природного газу без оголошення конкурентних торгів. Керівництво АТ “Укрзалізниця” навіть ініціювало проведення службового розслідування порушень при цій закупівлі. І, наскільки відомо репортерам, внутрішнє службове розслідування проводив Департамент економічної та інформаційної безпеки. Розслідування завершилось з конкретною та недвозначною рекомендацією: «Звільнити Валерія Шергіна з займаної посади». Однак після того як на його захист відкрито виступив «головний залізничний антикорупціонер» Сергій Лещенко, то Шергін залишився на посаді. А результат його роботи ми вже описали вище. Тільки от і працівників безпеки, які проводили розслідування щодо Шергіна, і директора філії «Центр забезпечення виробництва» Євгена Нікітіна вже звільнити. А Кравцов як і в попередніх серіях цього корупційного серіалу «ні в чому не винен».

Хоча, мабуть, до звільнення директора Департаменту економічної та інформаційної безпеки Олега Назарука міг прикласти руку і сам Лещенко. Адже зі ЗМІ відомо, що О.Назарук є кумом колишнього керівника департаменту «К» СБУ України Павла Демчини. А саме Павло Демчина викрив на корупції самого Сергія Лещенка через придбання квартири за кошти, отримані корупційним шляхом та недекларування доходів. За матеріалами СБУ Генеральною прокуратурою України відносно Лещенка С.А. було відкрито кримінальне провадження №42018000000000412 від 22.02.2018 року за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України. Планувалося оголошення підозри на той момент діючому народному депутату України Лещенку С.А., але головний редактор «Української правди» Олена Притула особисто просила тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка не оголошувати підозру Лещенку та направити матеріали вказаної справи до НАБУ, що й було зроблено. Не важко здогадатись про подальшу долю цього кримінального провадження, бо у 2019 році НАБУ просто закрило справу відносно свого агента.

А взагалі щодо роботи Департаменту безпеки можна згадати ще багато цікавих фактів. Наприклад, як Євген Кравцов звільнив керівника безпеки Укрзалізниці Володимира Ковтуна за те, що останній хотів розібратися з оборудками з вагонами та не давав змоги програти судову справу компанії VR Capital. А Олега Назарука звільнили за те, що той думав, що Кравцов вже не впливає на Укрзалізницю та хотів розібратися із закупівлями філії ЦЗВ УЗ, в тому числі із вказаними вище схемами із закупівлями газу. Артема Олійника звільнили за те, що він був чи то людиною Назарука, чи то Ковтуна, а насправді просто багато знав і міг нашкодити інтересам корупційного синдикату Кравцова-Криклія.

Щодо ж так званого реформування підрозділу безпеки, про яке так вихвалявся Лещенко, то новим «безпечником» став такий собі Дмитро Ярмак, який відразу кинувся захищати інтереси свого «ляльковода» Кравцова та «провів» перевірку законності проведення конкурсу на залучення постачальника продуктів харчування в поїзди «Інтерсіті». Внаслідок проведеної перевірки були встановлені якісь порушення (які саме – нікому не відомо), і вирішено змінити постачальника. Переможцем стала компанія «Грінед», яка запропонувала залізниці платити щомісячно близько 4,1 млн грн. на противагу попередньому договору з дочірньою компанією «ВОГ», згідно якого останні платили залізниці 1,3 млн. грн. Проте новий договір укладений не був, а було пролонговано діючий договір з компанією групи «ВОГ», яка постачала дизельне пальне на залізницю. Керівника швидкісної компанії Сергія Лейбука на підставі проведеної псевдоперевірки було звільнено, а різницю в 3 млн грн покладено в карман Кравцову. Ось вам і реформований підрозділ і боротьба з корупцією і схемами. Кравцов, нагадуємо, «не винен».

Власне, і самого Кравцова довгий час не хотіли звільняти, але суспільний резонанс через шикарні відпочинки екс-керівника УЗ та елітні автівки Audi A8, закуплені для «шахіста» за 9,1 млн грн, не залишали вибору для маневру. Тим більше, що доцільність покупок тих самих автомобілів зараз розслідують у ДБР. Хоча якщо запитати директора філії «Пасажирська компанія» Максима Міняйла чи заступника директора філії «Одеська залізниця» Олега Підлубного, за чиєю вказівкою купувалися автомобілі, то, гадаємо, відповідь буде очевидною – Євгена Кравцова та Сергія Нікуліна.

Інший напрям постійних скандалів всередині УЗ – це «приватні» вагони, які то допускають до перевезень, то не допускають. Останній зі скандалів – намагання заборонити до вжитку на УЗ старі списані вагони з Росії. Проте уся ця «вагонна схема» також була придумана за часів Кравцова. І у 2019, і 2020 року журналісти з декількох джерел неодноразово отримували інформацію про те, що підрозділи «Укрзалізниці» шантажують компанії, які є власниками вагонів. Для цього створюється дефіцит вагонів, що ставить ці компанії у позицію «плати, або виходь з ринку». Схему налагодив особисто Євген Кравцов після приходу на посаду керівника залізниці.

В результаті нехитрих дій оборотність вагонів за роки правління Кравцова знизилася в рази. Зокрема це підтверджує глава комітету Ради з питань енергетики і ЖКГ Андрій Герус. За його словами якщо раніше оборотність вагонів складала 5-7 днів, то в 2019 році вона сягнула 12-15 днів. «Вагони «Укрзалізниці» стали їздити більш ніж удвічі повільніше. Я, звичайно, «за» дорогі корпоративні реформи, високооплачувані наглядові ради/топ-менеджмент, але коли це якось корелює з поліпшенням роботи компаній не в презентаціях, а в реальному житті», – зазначає Герус.

Довгий час на залізниці «процвітав» і інший схематоз, під управлінням колишнього директора філії «Центр транспортної логістики» Сергія Підгородецього, а пізніше в.о. директора філії Олега Горенка та його заступника Тимофія Мураховського, хоча, згідно інформації ЗМІ «відповідальним» за вказане питання було визначено В’ячеслава Єрьоміна, якого після декількох публікацій було звільнено.

«Створивши свій злочинний синдикат, контрольований особисто Євгеном Кравцовим, через вказаних своїх наглядачів, вони до карантину вимагали у комерційних організацій в середньому від 100 євро за один вагон. Збір готівки відбувається через власні прокладки – низку експедиторських компаній. А сама схема побудована таким чином: співробітники УЗ змушують вантажовідправника звертатися в експедиторську компанію за необхідною кількістю вагонів, після чого вантажовідправник повинен сплатити офіційну частину угоди. Плюс готівкою за виділення кожного вагона. Після вдалого «обналу» вантажовідправника, інформація потрапляє Євгену Кравцову та його маріонеткам на стіл. У свою чергу вони готували список «правильних» комерційних структур» та подавали останнім вагони», – так схему описували в ЗМІ ще декілька місяців тому.

А от чи «винен» в цьому Кравцов, мабуть, уважний читач вже і сам здогадається.

І наостанок не можна не торкнутись питання виплати Укрзалізницею коштів компанії VR Capital з орбіти колишнього президента України Петра Порошенка у розмірі близько 5 млрд грн.

11 червня Господарський суд Києва задовольнив позов компанії VR Global Partners L.P. (Кайманові острові) до «Укрзалізниці» в справі №910/10565/17 та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 66,4 млн дол заборгованості за кредитним договором №К-03/140 від 07.03.2012. Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Фінбаланс. Первинним кредитором у цьому випадку був Промінвестбанк, а позичальником – «Південна залізниця». У І кварталі 2019 року Промінвестбанк продав для VR Global Partners права кредитної вимоги до «Укрзалізниці» (в т.ч. за вказаним кредитним договором) на 5 млрд грн з дисконтом 30%.

Оскільки колишня влада тримала Євгена Кравцова на посаді керівника Укрзалізниці та дозволяла займатися корупційними схемами, останній був зобов’язаний зробити лише дві речі – 1) підписати договір на придбання американських тепловозів General Elektric та придбати їх, та 2) виплатити кошти компанії VR Capital у розмірі близько 5 млрд грн, яка придбала вказану вимогу у «Промінвестбанку». Власне, нікого не дивує, чому таку важливу для УЗ судову справу було так легко «програно», адже нею опікувались одночасно і директор з правових питань Артур Резнік, і антикорупційний уповноважений Ігор Шевченко, і, звичайно, ультра-антикорупціонер усіх часів і народів Лещенко. Просто цю справу треба було програти, от і все! Хоча, скажемо відверто, цій збитковій для державі схемі й намагалися завадити і В.Ковтун, і О.Назарук, і А.Олійник, і Т.Титорук, оскільки тримали справу в суді під контролем. Але цього не було потрібно одній людині – Кравцову, тому звільнення всіх цих працівників було лише питанням часу. Єдиним промахом «любителя шахів» в цій схемі став Іван Юрик, який не захотів брати на себе усю відповідальність за розрахунки з компанією VR Capital. За те, мабуть, скоро і постраждає. Побачимо.

Розставляючи крапки над «і», хочеться нагадати НАБУ про відомий вислів «Хто найбільше краде, кричить першим: «Тримай крадія!», і зазначити, що справжнім «відповідальним» за вказані корупційні схеми є саме Євген Кравцов, а не визначені ним працівники УЗ. Чи знають про це в НАБУ? Можливо й ні, або просто дезорієнтовані, оскільки агент агентом, але Кравцов настільки вміло викривлює інформаційне поле в цьому контексті, що розібратись в усіх хитросплетіннях його схем без залучення вузькопрофільних фахівців буде не просто.

Однак основне питання полягає в іншому. Невже для правоохоронних органів – не важливо, СБУ, НАБУ, ДФС чи МВС – не є очевидним той факт, що такі особи як Веприцький, Бойко, Назарук, Олійник, Ковтун, Міняйло, Лейбук, Єрьомін, Підлубний, Яценко, Морковкін, Нікітін, Титорук самі по собі аж ніяк не могли одночасно сприяти усім корупційним оборудкам на користь ледь не усіх перших осіб держави та бізнесу (Порошенко, Гройсман, Пінчук, Адамовський, Грановський, Медведчук, Учитель, Галантерник, Белашов) причому відразу в усіх сферах: від подачі вагонів до закупівлі люксових авто. Без особистого жорсткого контролю з боку самого Євгена Кравцова це було б неможливим апріорі.

Але «невинний» Кравцов й досі залишається поза увагою будь-кого з правоохоронців. Дивна ситуація, чи не так?..

Наразі ж очевидно тільки одне: ані «учням Кравцова», ані «антикорупціонеру» Лещенку абсолютно не вигідно розбиратись, хто насправді краде на залізниці і в яких масштабах. Бо в них стоїть інше завдання: прикривати «своїх» якомога довше. В ідеалі – до моменту обрання «свого» керівника Укрзалізниці.

А НАБУ, захищаючи інтереси власних агентів, просто не бачить, що зло зовсім поруч, а не десь там.

Марина Лонская Автор

Джерело

News Ukraine

«Укрзалізниця» несеться у прірву, або Куди рулить «ляльковод» Кравцов та його поплічники

Залишити відповідь Скасувати відповідь