Знаєте, насправді, нова газова угода – це хйня, це півбіди.

Є набагато гірші речі, речі, які змушують мене задуматись, що в цієї країни нема перспектив. Сама думка про це мене вбиває.

До прикладу, вчорашній пост Вітренка про газові угоди. Купа людей розпливається у вітаннях і перемозі.

Які бдть вітання, коли вам не написали навіть ставку транзиту в договорі транзиту? Причому спеціально і свідомо замовчують цей показник, бо тоді можна звірити з поточним і на фоні падіння об’ємів в 2.5 рази зрозуміти, що це пздц.

Тобто, купа людей, експертів, не отримавши ключового показника угоди, замість якого їм тюхають тони тексту про неспання і МИНУЛІ перемоги в епоху Гідності, вітають з перемогою.

І це пздц, бо цим аборигенам можна з легкістю втюхати склянне намисто, яке вони виміняють на державу тільки тому, що ВІРЯТЬ в геніальність і непогрішимість чергового ідола, замість того, щоб ВІРИТИ СВОІМ ОЧАМ.

А очі і прості розрахунки на калькуляторі кажуть, що ми отримували 3 мільярди доларів на рік за транзит, а будемо отримувати 1.28 мільярда за рік, що ЗНАЧНО нижче точки беззбитковості.

Тобто, ми мусимо перекачувати російський газ, та ще й доплачувати за це.

Іпать перемога!

І з озвучених цифр вираховується ставка трпнзиту, яка становить біля 3 доларів, що фактично стільки ж як було. Перемога?

Але ні, сидять і радіють, що “могли нічого не отримувати”, а тут таке щєстя у вигляді подачки на підтримку штанів, навіть не на прогодування.

Це то саме, що укласти договір оренди величезного магазину в дорогущому торговому центрі на 5 років, який не можливо розірвати і радіти з того, що торговий центр в тебе купив 2 олівці і 1 пенал за день.

Прямо якась логіка терпіл.

Нах такий ‘бізнес’?

Тобто, економічний компонент пройбаний вчисту. В нас величезні збитки, які ймовірно навіть не перекриваються тими грошима, які нам повернули на днях. Хоч це інші гроші і іх і так нам мали повернути.

Залишаються лиш 2 компоненти, які дають плюс цій угоді: безпековий і соціальний.

Безпековий. Експерти кажуть, що труба з російським газом всередені є гарантією проти сирійського варіанту бомбіння країни. Але, як на мене, після добудови ПП-2 це сумнівне твердження.

Соціальний. Мова йде про те, що якщо не було б транзиту, то нам прийшлося б викинути на вулицю тисячі людей без зарплати. І це дійсно серйозний аргумент за угоду.

Але інша сторона цієї медалі говорить про те, що якщо ми викидаємо людей на вулицю, бо нема транзиту, то принаймні в 2020 (і в усі критичні моменти поломки північних потоків) Європка сидить без газу, а ми висловлюємо велике занепокоєння.

І на цьому факторі можна і треба було вибудовувати позицію. Але, мало того, що ми з самого початку заявили слабку позицію, так ми ще й від неі посунулись вниз, на дно.

І це те ж саме продовження щеліної капітуляційноі політики в усьому. Здати ПАРЄ, здати російські паспорти на Донбасі, здати територіі, підписати капітуляційну формулу Ш, здати беркутівців, терезу і терористів. А взамін отримати героїчне ніхя.

Так само вийшло і по газу.

І досить вже жити ілюзіями і вірити ідолам замість того, щоб вірити очам своїм.

Бо перемоги Нафтогазу, як і перемоги України в цілому, закінчились в епоху Гідності.

А зараз епоха лагідноі капітуляції і сцяння в очі.

За матеріалами сторінки в Фейсбук Mason Lemberg