Як працюватимуть школи з 1 вересня? Кабмін готує важливе рішення, вчителі та батьки проти “дистанційки”

Поки діти відпочивають і насолоджуються літніми канікулами, чиновники і вчителі активно обговорюють питання щодо прийнятної форми навчання з 1 вересня. Через імовірне продовження карантину з причини загрози другої хвилі пандемії COVID-19 школярів знову можуть перевести на дистанційне навчання.

Наразі МОЗ разом із Міносвіти обговорюють декілька режимів роботи у школах. Наприклад, пропонується розглянути варіанти з навчанням дітей позмінно, проводити гібридні заняття (один предмет будуть викладати у класі, а інший – дистанційно), повністю перевести класи на онлайн-уроки чи повернути дітей за парти. Більшість учителів і батьків схиляється до того, щоб діти пішли до школи, оскільки їм досить важко опановувати нові знання без допомоги професіоналів.

Чи відчинять у вересні школи свої двері для учнів, чи діти й надалі будуть навчатися онлайн, а також яке навчання є найбільш ефективним, з’ясовував OBOZREVATEL.

Кабмін готує пакет змін

Якщо Міністерство освіти ще роздумує над тим, як саме відбуватиметься навчання в українських школах, то у КМДА вважають, що навчальні заклади ще не готові приймати учнів. Це стане можливо, на думку місцевих чиновників, лише на четвертому етапі виходу з карантину.

“До кінця карантину навчання буде дистанційним”, – запевнив мер Києва Віталій Кличко під час онлайн-брифінгу.

Ба більше, департамент освіти КМДА зобов’язав усі місцеві школи підготувати відповідні навчальні плани щодо проведення онлайн-уроків. Це дозволить адаптувати шкільну програму до технічних можливостей учнів і вчителів. Однак у мерії не заперечують ймовірності, що 1 вересня за сприятливої епідемічної ситуації можуть відновити навчальний процес у школах.

Іншої думки дотримується президент України Володимир Зеленський, який заявив, що через технічні причини українські школи не готові до повноцінного дистанційного навчання. Для впровадження професійної онлайн-освіти необхідно запустити якісний і швидкісний інтернет (3G та 4G) по всій країні.

“Якщо відверто говорити, у нас більш-менш другої хвилі немає. Але всім потрібно бути обережними”, – зазначив очільник держави.

Він також додав, що через карантин важко передбачити витрати на навчання у шкільних закладах.

Із власних джерел у Кабміні OBOZREVATEL стало відомо про підготовку пакету змін, які дозволять українським школам перейти на дистанційне навчання з 1 вересня.

У МОН заговорили про “змішане” навчання

Відповідаючи на наш запит, у МОН підтвердили, що форма навчання у школах залежить лише від епідеміологічної ситуації в країні.

“Рішення щодо епідеміологічної ситуації буде ухвалювати комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та головний державний санітарний лікар. Якщо буде безпечно відкрити школи, то 1 вересня учні повернуться за парти. Це буде вирішено не раніше від серпня, ближче до старту навчального року”, – зазначили у відомстві.

Водночас Міністерство готується до різних сценаріїв розвитку подій. Один із них – ефективне впровадження онлайн-навчання. Для цього держслужба на своєму сайті винесла на громадське обговорення “Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти”. Після опрацюванням МОНом усіх рекомендацій та зауважень їх передадуть до Кабміну.

“Звертаємо увагу, що МОН нікого не переводить на обов’язкове дистанційне навчання… Важливо, що проєктом не передбачено переведення усіх закладів загальної середньої освіти на таку форму, натомість пропонується спростити процедуру організації дистанційного навчання для закладів освіти і здобувачів освіти, які бажають навчатися дистанційно. Водночас у тексті проєкту враховано особливості дистанційного навчання під час карантину, а також передбачено умови для реалізації “змішаного” навчання”, – підкреслили в МОН.

Наразі МОН доопрацьовує і вносить відповідні зміни в “Національну освітню електронну платформу” (НОЕП), яку після тестування планують запустити у вересні 2020 року.

“Розуміємо, що це новий інструмент для всіх. Не тільки для вчителів, а й для директорів та учнів. Звичайно, ми надамо всі необхідні матеріали та інструменти, щоб українські вчителі змогли швидко все опанувати та ефективно використовувати для навчання учнів”, – зазначили в міністерстві.

“Дистанційка” викрила низку проблем, учителі проти

Більшість опитаних OBOZREVATEL учителів схиляється до думки, що з 1 вересня потрібно відкривати всі школи і проводити повноцінне навчання. Оскільки дистанційне виявило низку проблем. Зокрема, відсутність необхідного сучасного технічного обладнання для забезпечення якісного освітнього процесу. Дистанційне навчання – це своєрідний економічний виклик для освіти й держави.

“Для якісного викладання уроків онлайн необхідно мати сучасне технічне оснащення. Жодний директор школи не зможе надати кожному вчителю ноутбук, проєктор, ліцензійне програмне забезпечення і швидкісний інтернет. Я по-доброму заздрю нашим європейським колегам, коли директор школи надає запит мерії міста, і їм привозять необхідну кількість планшетів, ноутбуків і роздають WiFi. У нашому випадку має надаватися субвенція на реалізацію дистанційного навчання”, – розповіла директорка київської школи №85 Тетяна Федунова.

“Якщо ж ми будемо працювати в режимі карантину, то однозначно будемо використовувати дистанційне навчання чи його елементи. Більшість освітян України за ці два місяці здійснили, я так вважаю, подвиг. Вони спромоглися за такий короткий термін опанувати абсолютно нові технології з наявною в них технікою (Zoom-конференції, Google Classroom, iTunes U, Quizlet, Viber, Пірсон English)”, – додала вона.

За словами Федунової, особливо важко доводиться працювати вчителям початкових і середніх класів (1-7 класи), які не можуть онлайн контролювати маленьких дітей. Адже таким учням потрібна допомога дорослих, щоб правильно організувати навчальний процес (розбудити, посадити за комп’ютер).

“Впровадження дистанційного навчання в молодших і середніх класах негативно відобразиться на навчанні дітей. По-перше, школярі не опанували важливий матеріал із останньої чверті, який припав на карантин. По-друге, у дітей через це зникає будь-яка мотивація надалі вчитися”, – розповіла OBOZREVATEL завідувачка лабораторії початкової освіти Оксана Онопрієнко.

Для проведення гібридного навчання необхідно буде дотримуватися певного регламенту, у якому чітко прописано, скільки дітей може перебувати в аудиторії (не більше ніж 10-15 осіб). Також постає питання оплати праці вчителів за витрачені додаткові години на викладання.

“У сільській місцевості немає змоги організувати високоефективне дистанційне навчання з технічних причин. Частина школярів не має доступу до швидкісного інтернету, а через мобільний не всі файли завантажуються”, – зауважив учитель Віктор Огієнко.

Також працівники шкіл упевнені, що працювати у дві зміни не вихід. Особливо це стосується численних класів в у великих містах, де буде дуже складно поділити 36 дітей на дві групи і розбити їх на зміни.

“Не всі батьки зможуть приводити дітей до школи у другій половині дня, тому їх доведеться залишати у групах продовженого дня. Як це правильно організувати? Тоді виникає питання приміщень, яких завжди бракує. А ще це буде додаткове навантаження на вчителів і витрати на навчання, оскільки педагоги будуть працювати в подвійну зміну”, – зазначила Онопрієнко.

Батькам бракує часу і гаджетів, дітям – живого спілкування

Батьки, зі свого боку, негативно сприйняли дистанційну форму навчання. Причини різні: неякісний інтернет, брак сучасних засобів зв’язку, часу, необхідного для допомоги дітям у навчанні.

Голова батьківської ради НВК №157 у Києві Ігор Глова вважає, що краще навчатися у школах.

“Особисто я та моя родина підтримуємо навчання у школах, хоча й не заперечуємо того, що певні предмети, теми, модулі можуть викладатися дистанційно”, – повідомив він OBOZREVATEL.

На його думку, недоліки дистанційного навчання в тому, що діти перебувають у нерівних умовах, а батьки й діти не готові до такої форми навчання.

“Не всі мають потужні комп’ютери, дехто (особливо в селах, маленьких містах) не має стабільного інтернет-зв’язку, не всі мають матеріальний ресурс для додаткових репетиторів (під час “дистанційки” це просто необхідно)… Крім того, втрачається головне – живе спілкування. До того ж сидіння перед комп’ютером цілий день шкодить здоров’ю дітей. Також неготовність власне дітей та батьків (не забувайте, батьки також, перебуваючи на карантині, працювали вдома, а це не один, а два-три (!) комп’ютери тощо). Чимало дітлахів спочатку взагалі сприймали “дистанційку” як гру. Особливо важко було діткам початкової школи”, – додав Глова.

Обговорюють батьки в мережі й переваги дистанційного навчання: учень завжди може повернутися до переопрацювання складних завдань, повторно переглянути відеоуроки; максимально спрацьовує принцип індивідуального підходу до здобувачів знань; активізація учнів, котрі під час навчання за класно-урочною формою тяжіли до пасивного відсиджування; дітям подобається так навчатися, адже вдома комфортніші умови, вільний режим занять, можливість краще зосередитися й відпочити.

Міжнародний досвід відновлення навчання в умовах пандемії

Попри всі нарікання на дистанційну освіту, а її справді важко організувати в українських реаліях, ніхто не може напевно гарантувати безпеку в навчальних закладах. Варто згадати Францію, де після послаблення карантину влада змушена була знову закривати половину шкіл через масове зараження учнів і вчителів COVID-19.

З 15 червня школи для відвідування відкрили в Англії, проте за батьками лишили право вибору форми навчання. Водночас сплеску пандемії після відкриття навчальних закладів не спостерігалось.

Голова США Дональд Трамп зі свого боку закликав відкрити американські школи й назвав їх закриття під час пандемії “політичним абсурдом”.

Крім того, наразі навчальні заклади працюють у звичному режимі в Німеччині, Данії, Норвегії і Швеції.

Джерело: bbcccnn.org