Не Вова, не Маша і не Катя: споконвічно українські скорочення імен

Ці суто скорочення популярних імен утворені за правилами української мови.

Українці часто використовують русифіковані форми коротких імен. Однак в українській мові зовсім інші правила утворення зменшувально-пестливих форм. Давні українські імена часто взагалі не скорочуються, а сучасні мають зовсім інші і для когось незвичні скорочення.

Правильні українські скорочення імен

Для української мови не характерні закінчення -ша в іменах (Саша, Наташа), а також додавання літери “є” посередині слова (Лєна, Свєта). Натомість для утворення коротких форм імен використовуються суфікси -унечк (Катрунечка), -ечк, -оньк (Галинонька, Олечка), -усь, -ась (Ганнуся, Михась), -ик (Дмитрик), -к (Оленка, Андрійко).

Про те, які є правильні українські імена, розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Ось як звучать українські скорочення популярних чоловічих імен:

Анатолій – Толик, Только;
Андрій – Андрійко, Андрусь;
Артем – Темко, Артемко;
Богдан – Богданик, Богданко, Богдась, Даник, Данько;
Василь – Васько, Василько, Васьо;
Владислав – Владик, Владко;
Володимир – Володько;
Віталій – Вітась, Вітик, Вітько;
Геннадій – Геник, Генусь;
Григорій – Гринько, Гриць, Гошко, Герко;
Данило – Даник, Данилко, Данько;
Денис – Дениско, Денько;
Дмитро – Дмитрик, Дмитрусь;
Євген – Євгенко, Генко, Геник, Генусь;
Іван – Ванько, Іванко, Івась;
Ілля – Ілько;
Кирило – Кирилко;
Костянтин – Костик, Костусь;
Леонід – Лесь, Лесик, Ленько;
Микита – Микитка, Микитко;
Микола – Миколка, Колько;
Михайло – Михайлик, Михась, Михалько;
Олег – Лесь, Лесик, Олежик, Олежко;
Олександр – Сашко, Олесь, Лесь, Лесик;
Олексій – Олекса, Лесь, Лесик, Олешко, Лешко;
Петро – Петрик, Петько, Петрусь;
Роман – Романко, Ромко, Ромась;
Святослав/Ярослав – Славик, Славко;
Сергій – Сергійко;
Степан – Стець, Степанко, Степко;
Тимофій – Тимко;
Федір – Федусь, Федько;
Юрій – Юрчик, Юрась, Юрко.
А популярні українські жіночі імена скорочуються так:

Анастасія – Настуся, Настуня, Настася, Ната, Тася;
Анна – Ганя, Ганця, Ганнуся;
Дар’я/Дарина – Даринка, Даруся, Дарця, Одарка;
Ірина – Іринка, Іруся, Орися, Оринка;
Катерина – Катря, Катруся, Катруня, Катрусенька, Катрунечка;
Ксенія – Оксанка, Ксеня;
Лариса – Леся;
Марія – Маруся, Марічка, Марійка;
Наталія – Наталя, Наталка, Наталочка, Ната, Натуся;
Олена – Лена (не Лєна), Оленка, Оленця, Олеся, Леся;
Ольга – Олюся, Леся;
Світлана – Світа, Світланка, Світланочка, Світланонька, Лана;
Софія – Софійка;
Тетяна – Тетянка, Тата, Тася, Танечка;
Христина – Христинка, Христя;
Юлія – Юльця.
Наостанок важливо уточнити, що до людини варто звертатися за тією формою імені, яку вона сама обрала. Це є ознакою поваги та гарного тону. Але якщо до дитини з дитинства звертатися за споконвічно українською формою імені, то вона швидко до цього звикне.
Джерело