Операція у Курській області: військові ЗСУ розповіли про початок б0й0вuх дlй та яка там ситуація зараз
Місяць тому почалась операція на Курщині.
6 серпня Україна почала свою операцію у Курській області. Сьогоді уже місяць від часу її реалізації. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський пояснював, що її почали, оскільки там Росія готувала новий плацтдарм для наступу на Україну.
Яким був цей місяць для українських бійців? Як за цей час змінилася Суджа? Про це це йдеться у сюжеті військової кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.
Хронологія “Курської операції”
6 серпня росіяни заявили, що нібито українці прорвали російський кордон.
7 серпня – Путін скликає, Радбез, називає дії невідомих провокацією. Українська влада нічого не коментує.
8 серпня – жодних коментарів від України, шквал мемів в інтернеті про те, що Курщина вийшла зі складу Росії.
9 серпня – день четвертий. Кадри зняті місцевими – спочатку детонує, а потім запально горить російська військова колонна та техніка, валяютсья тіла російських солдатів, російська влада оголошує надзвичайний стан на території окремих областей.
На п’ятий день зявляється відео, з якого очевидно – російські прапори на Курщині падають, а українські – вже на газорозподільчій станції.Про присутність Сил оборони на Курщині Україна офіційно заявляє лише на сьомий день і вимагає розробити гуманітарний план для цих територій.
Відкриття восьмого дня операції на Курщині – місцеві розуміють і відповідають українською. З’являється відео, як росіяни масово здаються у полон. Під контролем вже 28 населених пунктів та близько тисячі квадратних кілометрів. Заяви Путіна – це Захід воює проти Росії руками українців.
Що військові кажуть про операцію на Курщині
14 серпня – 9 день операції. До Суджі заїжджає знімальна група ТСН. Якою була ця операція кореспондети ТСН намагалися дізнатися у військових.
“Ми доводили кожному – перший день у нас був прорахований детально. Все було вивірено і в принципі все вийшло в перший день, так як воно повинно було бути за сценарієм. І другий, і четвертий, і третій теж. Далі ми просто почали отримувати задачі вже відповідно створеною ситуацією, яка була на плані. Я налаштовував своїх бійців наступним чином, що краща війна – це війна на території противника“, – каже військовий.
Військові раділи – операція, яку вони проводять – зухвалий ляпас російським окупантам.
“Все, що там залишалося, це “Ахмат”, який нас зустрів і в принципі показав, що вони не військові, не розуміють військову справу. І в нас є позитивний досвід війни з ними, ми його отримали тут на Курщині, тому що вони не ті, за кого себе видаються. По-друге, вони прикриваються цими мобілізованими хлопцями, які служать в армії”, – каже військовий.
Журналістам показують російських полонених – серед них кадирівці, контрактники, кадрові офіцери, але найбільше – солдатів строкової служби, які переконані – їх скоро поміняють. І обмін таки стаєтсья – у День Незалежності за схемою 115 на 115.
Як цивільні живуть у Суджі
“Мій колега Андрій Цаплієнко заїхав до Суджі, коли вона вже три тижні була під контролем України. Андрій, який бачив зо два десятки різних війн, намагався зрозуміти, що думає про українську армію тамтешнє населення”, – зауважує Наталія Нагорна.
Журналіст Андрій Цаплієнко зазначає, що у жителів Суджі немає страху перед українцями, в Україні – навпаки, бо від російських окупантів можна очікувати чого завгодно.
“Російська пропаганда розповідала їм, що йдуть фашисти, нацисти, зараз будуть якісь масові страти, зараз буде катування або, принаймні, зараз буде помста за нашу присутність в Україні. І потім виявилось, що з мирними все нормально. Тобто, військові налагодили з ними контакт, вони їм допомагають, вони їм привозять їжу, воду, медикаменти”, – каже Андрій Цаплієнко.
Українці в одному із населених пунктів організували місцевим водопостачання.
І тут головне, коли ми робимо такі операції, готуємо в режимі повного радіомовчання, з виключеними приладами, з виключеним обговоренням, навіть серед самих військових можливостей такої операції, вони виходять.
За цей місяць під контролем України до Суджі та прилеглих сіл вже заїхало під сотню журналістів – українських та іноземних. Проти журналістів ТСН Росія кримінальні справи у ФСБ. Але в першу чергу ми очікуємо побачити на лаві підсудних у Гаазі всіх тих, хто встав причиною цієї війни.
Суджа місцями горить, руйнуютсья будинки від російських прильотів, зник пам’ятник Леніна, немає рсоійських та радянських прапорів. За цей час сюди впало вже 300 КАБів.