Більше ніяких “червонuх лінlй” Путіна: що задумав Макрон

11 Березня, 2024 Mag GowYo 0 коментарів

Гучні заяви президента Франції шокували весь світ, але що за ним насправді стоїть?

Зміст

“Якщо Захід хоче протистояти російській агресії, необхідно припинити показуху в столицях НАТО”. Журналісти The Times випустили гучну статтю з критикою європейських політиків. За інформацією журналістів, між президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом виник конфлікт, який підриває єдність НАТО. Останньою краплею стали заяви Макрона щодо можливої відправки військ в Україну.

Чому європейці почали сваритися через допомогу Україні та з чим Макрон уже найближчими тижнями приїде до Києва, розповів в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналіст Артем Зябкін.

Макрон їде до України

Макрон їде до України і це вже офіційно. Як повідомляє Єлисейський палац, приїхати в Київ Макрон вирішив після телефонного дзвінка Зеленському. Всі деталі розмови не відомі, утім заявлено, що лідери двох країн обговорили ключові військові питання, зокрема щодо далекобійної зброї.

“Згідно з повідомленням, лідери обох країн “домовилися залишатися в тісному контакті, зокрема щодо візиту президента Франції до України, який має відбутися найближчими тижнями”. Під час розмови Макрон також підтвердив “своє бажання продовжувати зусилля щодо швидкого створення коаліції далекобійної зброї, а також підтримку чеської ініціативи щодо боєприпасів”, — зазначив Єлисейський палац, повідомляє AFP.

Нагадаємо, що президент Франції мав прибути до Києва ще у лютому 2024-го, щоб узгодити та підписати документ із гарантіями безпеки для України. Проте, візит Макрона раптово скасували через загрозу безпеці французького президента. 16 лютого до Парижа приїхав сам Зеленський, щоб підписати угоду. Тож, що зараз до Києва привезе Макрон?

Гучні заяви Макрона

Макрон підірвав солідарність НАТО, заявили журналісти Times, коментуючи гучні заяви Макрона щодо відправки військ до України. В останні тижні французький президент і справді за словом до кишені не ліз. В Україні його обіцянку стояти з українцями до кінця та за необхідності навіть відправити сюди регулярні війська сприйняли із захватом, чого не скажеш про європейських політиків. До речі, Макрон ще “наїхав” на Олафа Шольца.

“Нещодавно президент Франції Емманюель Макрон запропонував Заходу не виключати можливість відправлення військ на підтримку України. Така пропозиція викликала не тільки здивування, проте й заперечення від союзників країни по НАТО. Крім того, він завуальовано розкритикував Німеччину за “боягузливу” позицію, що викликало “люту” реакцію Берліна, напругу у франко-німецьких відносинах та підірвала солідарність Альянсу під час війни РФ в Україні”, — пише The Times.

Як змінювалась позиція президента Франції

Шольц і Макрон і так не ладили, а тепер у відносинах двох лідерів найпотужніших країн ЄС ключову роль відіграє і Україна, а точніше кажучи, їх різне бачення європейської безпеки, пишуть журналісти. Від початку повномасштабного вторгнення Емманюель Макрон пройшов стрімкий шлях еволюції як політика.

Мабуть, всі погодяться, що ще у 2022 році французький президент міг викликати в українців лиш три емоції: гнів, обурення і сміх. І все через те, що той просив не принижувати Путіна, закликав до “миру” і для цього постійно дзвонив російському диктатору. Настільки часто, що у Мережі про це навіть з’явились сотні мемів. Але ці часи минули і тепер багато хто називає Макрона “яструбом”, а у Мережі вже зовсім інші меми.

Реакція Мережі на зміну позиції Макрона. Фото: Мережа Інтернет

Так-от, в Україні він зірка, а в Європі його записали, як не дивно, у вискочки. Така різка зміна риторики Парижа дивує і обурює його партнерів, а також зневірює їх у єдності НАТО, пише Times. Журналісти наводять свою версію такого різкого віража у виконанні Макрона. Справа в тому, що Україна давно перестала бути лише елементом зовнішньої політики країн Заходу.

Автори матеріалу наголошують, що позиція Макрона різко змінилася, адже на початку повномасштабного вторгнення він наполягав на продовженні переговорів. Крім того, тоді він закликав не “принижувати” РФ та пропонував “гарантії” безпеки для країни.

“Це відповідало голлістському уявленню про те, що Франція може стати мостом між Росією і Заходом і повинна відігравати власну, незалежну від Вашингтона роль у відносинах між Сходом і Заходом. Але внутрішня політика вимагала змін. Намагаючись зберегти свій авторитет на батьківщині, пан Макрон вирішив атакувати проросійську позицію свого головного політичного суперника — Національного об’єднання Марін Ле Пен”, — йдеться у статті.

Що у Шольца?

Щось подібне відбувається і в Німеччині, проте Шольц на відміну від Макрона, схоже, тяжіє до іншого табору. Німецький канцлер відомий своєю нерішучою та іноді аж занадто послідовною політикою, вирішив йти давно протореною доріжкою — він боїться провокувати Росію і відмовляється передати Україні далекобійні ракети, хоча той же Макрон зробив це без проблем. І все тому, що за даними соціологів, 60% німців виступають проти передачі Україні більшої кількості зброї. Особливо це стало відчутно після того, як московити злили аудіозапис перемовин німецьких офіцерів, на якому вони обговорювали передачу ракет Taurus, і зокрема, як ними можна знищити Кримський міст.

“Війна почала роз’їдати солідарність НАТО, оскільки витрати на підтримку України просочуються у внутрішню політику Європи, втома від війни, яка здається непереможною, породжує цинізм виборців, а життєво необхідна американська допомога застрягла в Конгресі. Британія також опинилася в цих рядах, оскільки в Лондоні роздратовані витоками інформації про присутність військових радників в Україні. Якщо Захід хоче протистояти російській агресії, необхідно припинити показуху в столицях НАТО”.

Цим спробували скористатися у Кремлі і почали ще більше тиснути на європейців, залякуючі їх ядерним кийком. Ядерним ударом у відповідь на введення військ НАТО в Україну вкотре погрожував Путін, окресливши знову так звану нову “червону лінію”. Годі й говорити, що усі попередні “червоні лінії”, удари по Криму і навіть по Москві, уже давно перетворились на “коричневі”. Утім, європейці вкотре бояться “перевірити” це правило.

Настрої в Європі

Не так давно Макрон взагалі заявив, що Франція введе в Україну війська, якщо Путін матиме реальні шанси захопити Київ чи Одесу. І ця заява викликала ще більше дискусій. Проте в Європі лишаються й ті, хто не виключає відправки своїх військ в Україну, демонструючи неабияку солідарність з Києвом. Майже одночасно з Макроном про готовність розглянути таку можливість заявили Нідерланди та Литва. Підтягуються потроху й інші. Президент Чехії Петр Павел відкинув заяви інших про те, що введення військ у воюючу Україну, наприклад, для навчання українських бійців, означатиме оголошення війни Росії. Якщо б це було так, то НАТО уже б воювало з РФ з 2014 року.

“Слід пам’ятати, що після анексії Криму та окупації частини Донбасу, яка по суті була агресією, хоча й у значно менших масштабах, ніж сьогодні, на території України діяла навчальна місія НАТО, до складу якої свого часу входило більше понад 15 країн і нараховувала близько 1000 осіб”, — нагадав Павел.

Він зауважив, що з точки зору міжнародного права та Статуту ООН, ніщо не завадить військам країн-членів НАТО, а також цивільним особам, допомагати в роботі в Україні.

Також президент Чехії не відповів негативно щодо залучення військ НАТО для безпосередньої підтримки України на її території.

“Я б точно не відмовлявся від дискусії з цього приводу. Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що, наприклад, замість того, щоб навчати українських військових на території країн-членів НАТО і переправляти тисячі військових, скажімо, до Польщі чи Чехії, було б набагато доцільніше переправляти кілька десятків інструкторів на українську територію і там навчати українських військових”, — сказав він, повідомляє Euroactiv.

Джерело

News Ukraine