Нехuтра схема художниці Морозюк: як екснаречена Гринкевича обвела ДБР і вберегла майн0
Як Соня Морозюк уберегла своє майно від арешту.
Майно художниці та колишньої нареченої Романа Гринкевича – Соні Морозюк – не арештовано. Державне бюро розслідувань не змогло накласти арешт на її квартири, бо дівчина виявилася спритнішою та хитрішою за правоохоронців.
Як скандально відома художниця обвела навколо пальця ДБР і кому тепер винна мільйони гривень – в ексклюзиві TSN.UA. розповіла Вікторія Панченко.
Соня Морозюк обманула ДБР
Соня Морозюк “сховала” своє майно, яке ДБР оголосило арештованим. Про це йдеться у розслідуванні hromadske. Одна з квартир художниці розташована в ЖК “Альтер Его” на Новопечерських липках. Ціна таких апартаментів стартує від 6 мільйонів гривень. Приблизно стільки ж коштує друга квартира Морозюк, яка розташовується у ЖК “Пори року”.
Також йдеться про галерею, яка належить художниці. Ці об’єкти прямо згадуються у переліку майна, яке знайшло Агентство з розшуку та менеджменту активів у справі бізнесмена Гринкевича, сім’я, якого наживалися на ЗСУ. Тож ця нерухомість продовжує залишатися у власності сім’ї Морозюк.
Як Морозюк “сховала” своє майно
Схема виявилася банально простою. Дві квартири та галерею дівчина передала під заставу за угодами позики. Таким чином їй вдалося убезпечити цю нерухомість, попри заяви ДБР про арешт та конфіскацію.
Після розриву з Романом Гринкевичем, якого підозрюють у розкраданні грошей Міноборони, художниця позичила 6 мільйонів 700 тисяч гривень у своєї мами Ліліани Семенюти. До слова – звичайного ФОПа, який надає різні послуги – від дизайну до прибирання будинків.
Також на маму Морозюк оформлена громадська організація “Вік Можливостей”, про інший бізнес жінки невідомо. Журналісти з’ясували, що таку схему Соня Морозюк провернула 15 січня 2024 року. Під приводом отримання позики від мами Морозюк у нотаріуса наклала обтяження на всі три об’єкти нерухомості.
Для чого все це зробили, в коментарі hromadske пояснив юрист Ярослав Бутирін.
“Є Закон України про іпотеку, й там вказано, що іпотекотримач є пріоритетним стягувачем. Тобто майно, забезпечене іпотекою, не можуть забрати”.
Це означає, що, поки Соня Морозюк не поверне борг своїй мамі, її майно недоступне для арештів і конфіскацій. При цьому 11 січня ДБР заявляло про арешт цих об’єктів: у переліку майна, яке для Бюро знайшло Агентство з розшуку та менеджменту активів, прямо згадувалися квартири та галерея Морозюк.
Однак, слідчі ДБР з невідомих причин не оформили арешт юридично. Відтак жоден з трьох об’єктів нерухомості Соні Морозюк станом на 31 січня 2024 року не арештували.
“Усе, що я купила, я купила за свої, причому плачу податки. Мої доходи за минулий рік – близько $100 тис. Вони складаються із тисяч трансакцій – сотні гривень, тисячі, від живих людей. Це неможливо підробити. Мене звинувачують у “відмиванні грошей”. Яких грошей? Де ці мільярди, де ці банківські переводи, які мали б ходити через мої рахунки? У мене немає рахунків за кордоном, прихованих статків, нічого. Ставити моє прізвище поряд із “виведеним мільярдом” – це просто брехня. Я до статків Романа не маю жодного відношення, бо ми не подружжя”, – заявляла Морозюк.
Сім’я Гринкевичів теж “рятує” своє майно
Раніше за аналогічною схемою Світлана Гринкевич, дружина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, передала чотири елітні квартири у Києві та Львові під заставу за кредитними угодами, що унеможливило їх арешт. У підсумку Світлана Гринкевич напередодні арешту чоловіка та після нього, віддала під заставу за кредитами всі чотири квартири загальною вартістю близько 29 мільйонів гривень. У сім’ї Гринкевичів є не тільки елітна нерухомість а ще й автомобілі преміум-класу, зброя та рахунки у вітчизняних банках та за кордоном.
Арешт Ігоря Гринкевича
Затримали львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича на спробі підкупу одного з керівників слідчого управління ДБР. Бізнесмен пропонував 500 тис. доларів за зняття арешту з майна підконтрольних йому компаній, накладеного в рамках кримінального провадження. Компанії Гринкевича були одними із найбільших постачальників Міноборони, розслідування щодо зловживань на закупівлях триває. За попередніми даними, сума збитків складає 1,2 млрд грн.